Економіка перехідного періоду досліджує економічні відносини та закономірності становлення, відтворення виробничого потенціалу, ефективність розміщення продуктивних сил.
Основними завданнями економіки перехідного періоду є наступні:
 визначення взаємозв’язків між виробництвом та потребами соціально – економічного розвитку держави;
 рекомендації для поточного та перспективних напрямків структурної перебудови економіки регіону;
 прогнозування темпів росту виробництва;
 прогнозування відтворювальних процесів;
 моделювання єдиної територіально – галузевої системи виробничих, фінансових, цінових, природних чинників стабілізації економіки регіону;
 розробка фінансово – кредитних, податкових та бюджетних важелів стимулювання виробничих процесів.
Економічне зростання вимагає політичного поліпшення інноваційної діяльності. Інновації – це явище, у якому переплітаються досягнення науки і техніки з розвитком економіки, організаційно поєднуючись. Для інноваційних процесів характерним є циклічність, постійна реалізація нововведень, ризик.
Виділяють наступні етапи інноваційної діяльності: 1) дослідження; 2) розробка; 3) підготовка до виробництва; 4) виробництво; 5) збут.
Проходження кожного з етапів базується на відповідних організаційних, інвестиційних та інституціальних умовах та характеризується трансформаційним спадом. Ефективна державна економічна політика покликана сформувати макроекономічні передумови для активізації суб’єктів господарської діяльності.