Зони спільного підприємництва відділяються за допомогою митного режиму від основної території країни і функціонували за рахунок безмитного ввезення товарів. Наприклад, морські порти, залізничні вузли, аеропорти. Їм передувало створення “вільних портів”, де могли б безмитно зберігатись товари, які привезені в зону для надання продажу. Зони спільного підприємництва створюються з метою забезпечення певної зайнятості робочої сили, залучення інвестицій, організації в економічних зонах виробництв, які орієнтуються на експорт, подолання відсталості розвитку регіонів, використання власних сировинних та трудових ресурсів для виробництва експортної продукції.
Всього у світі є 23 види ЗСП, основні з них наступні:
безмитні багатопрофільні зони, розташовані на перехрестях внутрішніх систем;
експортні промислові зони, що орієнтуються на зовнішню торгівлю;
зони економічного та науково-технічного розвитку, тобто “технополіси”;
зони страхових та банківських послух, які характерні для певних країн;
імпорто-промислові зони і зони по заміщенні імпорту, які забезпечують одну сторону сучасними товарами, а місцеві підприємства – передовою технологією;
складські (консигнаційні) зони, які формуються у районах міжнародних морських перевезень і авіатранспортів;
зони вільної торгівлі, де немає мита на ввезення та вивезення товарів для їхнього продажу.
|
