Організація касової роботи комерційних банків регламентується Національним банком України за його «Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України» № І від 7 липня 1994 р.
Усі підприємства, організації та установи, які одержують готівку за реалізовану продукцію, товари, послуги і за іншими платежами, зобов'язані здавати її в касу банку для зарахування і зберігання на відкритих їм поточних рахунках. Водночас підприємства, організації та установи можуть мати в своїх касах готівку в межах лімітів, визначених банками за погодженням з керівниками підприємств. У разі необхідності ліміти залишків кас переглядаються. Усі підприємства, організації та установи одержують від банків готівку на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, на відрядження, господарські та інші витрати. У касі банку зберігається не тільки грошова готівка, а й цінні папери, бланки суворої звітності.
Обслуговування клієнтів банку здійснює операційна каса. До її складу можуть входити прибутково-видаткові каси, прибуткові каси, видаткові каси, каси для розміну грошей, вечірні каси банків на підприємствах та в організаціях. Кількість операційних кас залежить від обсягу і характеру діяльності установи банку. Кабіни кожної каси розміщуються у такий спосіб, щоб можна було візуально стежити за роботою касирів. Відводиться спеціальне приміщен-ня-сховище для зберігання готівки грошей та цінностей.
Матеріально відповідальними особами за зберігання грошей та цінностей є керівник банку, головний бухгалтер і завідувач каси (старший касир).
З кожним працівником каси укладається угода про повну матеріальну відповідальність. Касири операційних кас повинні мати зразки підписів керівників банку і бухгалтерських працівників, уповноважених підписувати прибуткові та видаткові касові документи, а бухгалтери — зразки підписів касирів.