У попередніх розділах мовилося, що розміщення продуктивних сил формується під впливом багатьох умов і закономірностей, і тому ефективність розміщення виробництва залежить від багатьох складників. Оптимальний варіант не завжди вдається визначити одним якимось методом: у кожному випадку застосовується той метод, який ліпше розв'язує запропоноване завдання.
Методи, застосовувані до обґрунтування розміщення виробництва, створені на межі економічних, географічних і математичних наук. Вони обіймають: аналіз статистичних матеріалів, картографічний метод, методи техніко-еко-номічних розрахунків ефективності, методи районного планування, балансовий метод, метод економіко-математично-го моделювання тощо.
Аналіз статистичних матеріалів дозволяє вивчати просторово-економічні об'єкти та явища у їхньому взаємозв'язку й динаміці.
Економіко-географічне картографування дає можливість не лише наочно подати локалізацію окремих об'єктів, але й розрахувати ефективність розміщення. Картографічний аналіз території виявляє нові можливості, закономірності. Для обґрунтування розміщення виробництва застосовуються спеціальні карти (щільності населення, топографічні, ґрунтів, транспорту, геологічні, кліматичні тощо). На їхній основі складаються ще більш спеціалізовані карти, як-от карта зон економічного тяжіння міст, карти ТПК тощо.
Розрахунки економічної ефективності — це сполучення кількох методів. Річ у тім, що методика розміщення виробництва скерована на досягнення якомога вищої ефективності виробництва. Водночас ефективність поділяється на загальну і порівняльну ефективність витрат. Показники ефективності такі: питомі капіталовкладення, пра-цемісткість, фондомісткість, матеріаломісткість, рентабельність, терміни окупності витрат, собівартість продукції, продуктивність праці, виробничі витрати.
Районне планування — це комплексний метод, що застосовується при проектуванні розміщення виробництва на рівні регіону, а не окремого підприємства. Він у свою чергу використовує методи математичного моделювання, картографічний тощо, являючи собою метод аналізу території.
З успіхом використовується метод економіко-матема-тичного моделювання, зокрема для моделювання економічного простору. В його основі — системний підхід. За його допомогою треба розв'язати такі загальні завдання: показати, як характер просторової організації компонентів, особливостей їхнього функціонування формує цілісні територіальні утворення — соціально-економічні комплекси. Будується економіко-математична модель, яка, до певної міри, відповідає оригіналу. Результати, одержані під час вивчення моделі, переносяться на реальний план.
Для моделювання використовуються математичні методи, сутність яких полягає у формалізації просторового об'єкта або процесу з одночасним обмеженням низки другорядних — щодо мети дослідження — факторів. Методи моделювання почали ширитись при створенні теорії просторової економіки, біля витоків котрої стояли І. Тюнен, А. Вебер, В. Кристалер, А. Леш. Тепер методи просторового моделювання успішно поєднуються з використанням ЕОМ. Одним з прикладів лінійного програмування є так звана транспортна задача, яку економісти застосовують у своїх розрахунках.