Економічна інтеграція — це об'єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв'язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави. Економічна інтеграція — форма інтернаціоналізації господарської діяльності (виробництва), зближення та поглиблення взаємодії національних економік. Вона зумовлена зростом продуктивних сил, підвищенням рівня усуспільнення виробництва та науково-технічною революцією. Економічна інтеграція виявляється у державних формах об'єднання країн. Наприклад, Європейський Союз, ОПЕК, Всесвітня торгова організація. Європейська асоціація вільної торгівлі тощо. Одначе при цьому економіка інтегрованих країн втрачає своє національне обличчя, самобутність.
Економічна інтеграція сприяє посиленню взаємозв'язку та взаємодоповнюваності національних господарств на основі міжнародного поділу праці. Інтеграційний процес характеризується:
1) планомірною зміною структури окремих країн, координацією співпраці держав, узгодженою ув'язкою асортименту продукції у країнах співдружності, а також спільним використанням науково-дослідного потенціалу на основі міжнародного поділу праці. Внаслідок цього прискорюється науково-технічний процес, повніше використовуються сировинні ресурси, підвищується ефективність функціонування національних господарств;
2) створенням та удосконаленням міжнародної співпраці, що поглиблює міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва;
3) активізацією ролі внутрішньої економічної політики у створенні умов для поглиблення ефективності господарських зв'язків з іншими країнами. Це виражається у перебудові економік поєднаних країн, скерованій на реалізацію взаємних і міжнародних норм якостей та стандарту. Інтеграція передбачає не тільки використання тих або інших особливостей галузевої структури виробництва у окремих країнах для взаємовигідного обміну діяльністю, ал<Цй цілеспрямовану перебудову структури національних господарств, що забезпечує значно вищий ступінь їхньої взаємодії та розширення можливостей міжнародного поділу праці.
Творення економічних спілок — один з шляхів інтеграції країн, завдяки якому здійснюється міжнародний поділ праці та у кожної з країн з'являються додаткові можливості для розвитку.
Економічні спілки або союзи можуть бути регіональними (Європейський союз, Латиноамериканська асоціація інтеграції. Організація Центральноамериканських держав тощо); спеціальними, наприклад МАГАТЕ, товарно-виробничими (ОПЕК, Міжнародна спілка електрозв'язку); інвестиційними — Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Союзи також бувають військово-політичними: НАТО, СЕНТО, СЕАТО.
Регіональні економічні спілки
Європейський союз утворився 1994 року, до його складу увійшли 12 країн ЄЕС і 3 країни з ЄАВТ. Європейська економічна спільнота — ЄЕС — заснована у 1957 році Римським договором, у якості основної ідеї задекларувала: сталий збалансований зріст, гармонійний економічний розвиток та підвищення рівня життя населення. При цьому був створений спільний ринок промислових та сільськогосподарських товарів, лібералізовано вивезення капіталу, створено єдиний ринок робочої сили, усунуто митні бар'єри.
ЄЕС — регіональна організація, до якої входили 12 держав: ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Великобританія, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія. Основний напрям діяльності ЄЕС — формування єдиного внутрішнього ринку. Банки країн ЄС можуть на основі єдиної банківської ліцензії безперешкодно створювати філії та надавати послуги, на території спільноти розширена сфера дії єдиного ринку страхових послуг, без обмежень всі авіакомпанії країн ЄС можуть обслуговувати будь-які авіалінії.
Європейська асоціація вільної торгівлі створена 1960 року для задоволення спільних інтересів країн, які не ввійшли до "Спільного ринку". До асоціації входять: Австрія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія, Норвегія та Ісландія. Їхнє населення становить 1% жителів Землі, а торгівельний оборот — 6% світового. Між учасниками асоціації нема митних податків та обмеження у експорті чи імпорті товарів. Загальний обсяг торгівлі країн ЄС становить 40% світового. Продовжені роботи по створенню Європейського союзу: перехідний період подовжений до 1999 р. Він має нібито завершитися створенням економічного простору — Єдиної Європи. До цього часу країни ЄС повинні зменшити свій державний борг, знизити рівень інфляції.
Для розв'язання фінансових питань створений Європейський банк у Франкфурті-на-Майні.
Теоретики Об'єднаної Європи розробили концепцію "технологічної Європи", що передбачає поглиблення науково-технічної інтеграції. Основою її стане спільна науково-технічна політика країн-членів спільноти. До ЄС дотепер увійшли: Австрія, Бельгія, Великобританія, ФРН, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція — разом 15 країн. В майбутньому до ЄС можуть увійти ще 25 країн Західної та Східної Європи, а на перспективу — всі європейські країни. Норвегія після референдуму з цього питання не вступила до ЄС, вважаючи, що цей інтеграційний союз зачепить її економічні та національні інтереси.
З 1 січня 1994 року набрала чинності угода про вільну економічну зону між СІЛА, Канадою, та Мексикою —Пів-нічно-Атлантична зона вільної торгівлі, що охоплює територію понад 20 млн кв. км з населенням 360 млн чол. У світі є чимало інших економічних, політичних, фінансових спілок. Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛААІ) створена у 1980 р.; входять Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі та Еквадор. Мета — ліквідація торговельно-митних обмежень усередині регіону, стимулювання індустріалізації, формування передумов спільного ринку. Штаб-квартира — у Монтевідео. Латиноамериканська економічна система — "Панамський договір" (ЛАЕС) — створена у 1975 р. 26 країнами Латинської Америки. Штаб-квартира — у Каракасі (Венесуела). Ліга арабських держав (ЛАД) створена у 1945 р.; входять Алжир, Бахрейн, Джібугі, Єгипет, Йорданія, Ірак, ЙАР, Катар, Ліван, Лівія, Мавританія, Марокко, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія, Сирія, Сомалі, Судан, Туніс, Палестина. Мета — зміцнення політичної, економічної та культурної співпраці арабських країн;
координація їхньої політики щодо захисту спільних інтересів. Штаб-квартира — в Тунісі. Організація американських держав (ОАД) — створена у 1948 р. Входить 31 латиноамериканська держава, СІЛА та Канада. Мета — координація торгівлі, співпраця. Штаб-квартира — у Вашингтоні. Організація центральноамериканських держав (ОЦАД)
— створена у 1951 р.; входять Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка, Нікарагуа, Сальвадор. Організація економічної співпраці (ОЕС) — створена у 1964 році; входять Іран, Пакистан та Туреччина. Мета — регіональна економічна співпраця. Штаб-квартира — у Тегерані. Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) — створена у 1961 р.; входять Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, СІЛА, Туреччина, Фінляндія, Франція, ФРН, Швейцарія, Швеція та Японія — 21 держава. Мета
— координація економічної та фінансової політики, розвиток торгівлі. Штаб-квартира — у Парижі. Рада співпраці арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) — заснована у 1981 р. Мета — координація та інтеграція країн, зміцнення зв'язків у економіці, політиці, освіті та культурі. Входять: Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія. Штаб-квартира — в Ер-Ріаді. Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) створена у 1967 р.; входять Індонезія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Малайзія, Бруней. Мета — сприяння розвитку соціально-економічної співпраці країн. Штаб-квартира — у Джакарті. Асоціація регіональної співпраці Південної Азії (СААРК) — створена у 1985 р. Входять: Бангладеш, Бутан, Пакистан, Індія, Мальдівська Республіка, Непал, Шрі-Ланка. Мета — сприяння соціально-економічному та культурному розвитку країн, розширення багатосторонньої співпраці. Штаб-квартира — в Катманду. БЕНІЛЮКС — економічна спілка Бельгії, Нідерландів та Люксембургу, підписано у 1958 р. на 50 років; мета — створення єдиної валюти, усунення митних бар'єрів.
Загальносвітові об'єднання
Конференція 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) — заснована 1964 р.; бере участь 168 держав, у тому числі Україна. Штаб-квартира — у Женеві. Економічна та соціальна рада 00Н — створена у 1946 році, складається з 54 держав, у тому числі України, керує діяльністю шести регіональних комісії 00Н. Економічна та соціальна комісія 00Н для суші та Тихого океану — створена у 1947 р, складається з 38 держав та 10 асоційованих членів. Штаб-квартира — Бангкок. Тихоокеанська спільнота — що провідну роль в ній грають США, Японія, Канада, Австралія, Нова Зеландія, а також нові індустріальні країни. В експорті США питома вага цього регіону становить 50% , Японії — 57, Республіки Кореї — 59%. Економічна комісія 00Н для Африки (ЕКА) — створена у 1958 році; складається з 50 держав. Штаб-квартира — Аддис-Абеба. Економічна комісія 00Н для Європи — створена у 1947 році, включає 32 європейські держави (у тому числі Україну), а також США й Канаду. Штаб-квартира — у Женеві. Економічна та соціальна комісія 00Н для Західної Азй'(ЕСКЗА) — створена у 1973 році, складається з 12 арабських держав. Штаб-квартира — у Багдаді. Економічна комісія 00Н для Латинської Америки та Карибського басейну — створена у 1947 році, входять всі держави Латинської Америки, а також США, Великобританія, Франція, Нідерланди, Канада, Іспанія, Португалія, ФРН та Швейцарія. Штаб-квартира — у Сантьяго. Міжнародна асоціація роз-'витку (МАР)—заснована у 1960 році. Входять 137 країн. Мета — надання кредитів урядам країн, що розвиваються, на особливо пільгових умовах. Допомога МАР надається переважно країнам з річним прибутком менше за 480 доларів. Штаб-квартира — у Вашингтоні.
Товарно-виробничі об'єднання
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) — створена у 1960 році, входять 13 держав. Створена для узгодження політики країн-експортерів нафти. Всесвітня продовольча рада (ВПР) — заснована 1975 р. як орган 00Н. Мета — координація у системі 00Н діяльності, пов'язаної з міжнародною співпрацею у галузі виробництва продовольства та торгівлі ним. Складається з 36 держав-членів. Штаб-квартира — у Римі.
Спеціальні об'єднання
Міжнародне агентство по атомній енергїї (МАГАТЕ) — засноване'у 1957 р. Створене для використання атомної енергетики у мирних цілях. Штаб-квартира — у Відні. Міжнародна торгова палата (МТП) — неурядова організація, що об'єднує торгові палати, спілки підприємств та окремі великі фірми більше ніж з 100 країн. Мета — сприяння усуненню перешкод у міжнародній торгівлі, закордонних капіталовкладеннях, економічному зростанні країн. Штаб-квартира — у Парижі. Рада Європи (РЄ) — міжнародна організація консультативного типу, заснована у 1949 році. Об'єднує 38 країн Європи (включно з Україною). Займається проблемами співробітництва у соціальній, науковій, культурній, гуманітарній та правовій сферах. Штаб-квартира — Страсбург (Франція).
Світові фінансові об'єднання
Міжнародний валютний фонд (МВФ) — спеціалізована організація при 00Н, заснована у 1944 р. Мета — координація валютно-фінансової політики країн-членів та надання позик. Входить 155 держав, у тому числі Україна. Штаб-квартира — у Вашингтоні.
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) — створена у 1956 р., входить 133 країни. Мета — використовуючи власні ресурси та залучені кошти, фінансувати приватний та змішаний сектори економіки, — передусім країн, що розвиваються. Штаб-квартира — у Вашингтоні.
Азіатський банк розвитку (АзБР) — міжурядова фінансово-кредитна організація у районі Азії та Тихого океану. Заснована у 1966 р., входять 32 країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону та 15 розвинених країн (у тому числі СІЛА, ФРН, Франція, Канада та Великобританія). Мета
— фінансування країн Азії та Тихого океану, надання їм технічної допомоги у координації економічної політики та планування. Штаб-квартира у Манілі.
У новій геополітичній та економічній обстановці актуальним стає формування нового економічного об'єднання
— Чорноморського району економічної співпраці, або Чорноморського економічного союзу (ЧЕС). Сучасна економічна ситуація у Чорномор'ї створила передумови для формування нового економічного простору, у межах якого можливо розв'язувати проблеми вільної торгівлі, змішаної економіки, поліпшення екологічної ситуації. 23 лютого 1993 року у Стамбулі підписана Декларація про створення Парламентської асамблеї Чорноморської економічної співпраці. Декларацію підписали представники Албанії, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Румунії, Росії, Туреччини та України.
В 1993 році створений Карпатський Єврорегіон. До нього увійшли Угорщина, Польща, Україна, Словаччина. Мета — координація господарської та зовнішньоекономічної діяльності, створення сприятливих умов для інтеграції.
Інтеграційні процеси — тенденція, що визначає світовий поділ праці.