Населені пункти, розміщені на певній території разом з усталеними зв'язками, утворюють систему розселення. Серед населених пунктів розрізняють міста, селища міського типу (смт), робітничі селища, курортні селища, села.
Місто — населений пункт, що має не менш як 12 тис. жителів, більша частина яких не зайнята в сільськогосподарському виробництві. У 1994 р. у містах України проживало 68 % її жителів, а в селах відповідно — 32 %(мал. 63). Зростає кількість міст та їх людність (див. додаток 9).
Після другої світової війни в Україні виникли нові міста: Сіверськодонецьк, Нововолинськ, Червоноград, Нова Каховка тощо.
Продовжіть список міст і знайдіть їх на карті. Поясніть причини їх виникнення.
На карті країни деякі населені пункти, в тому числі і окремі міста, встигли в останні роки не тільки з'явитися, а й зникнути. (Назвіть їх. Що було причиною їх будівництва? Чому люди залишили ці населені пункти?)
Для України характерні висока густота міських поселень, а також концентрація населення у великих містах. Серед них виділяються міста-мільйонери — Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Харків. (Знайдіть на карті міста-мільйонери.)
Міста виконують різні функції і, як промислові підприємства чи люди, спеціалізуються на одному або кількох видах діяльності. Є міста - транспортні вузли, є науково-ос-вітні центри, є міста-курорти.
перелік.)
У нашій країні інтенсивно, протягом багатьох років відбувається зростання міст і підвищення їх ролі в житті суспільства, тобто процес урбанізації. Відповідно кількість міського населення постійно зростає, а сільського — зменшується. Найвищий рівень урбанізації спостерігається в Донбасі. В Донецькій області, наприклад, понад 90 % населення живе в містах і селищах міського типу. Це — населений пункт, де мешкає менш як 10 тис. жителів, більшість з яких працює в промисловості, торгівлі, на транспорті, в науці, будівництві тощо. Водночас у Донбасі є цілий ряд міст і селищ, де населення зменшується або не зростає. Це Єнакієве, Алчевськ, Брянка та ін. (Чим викликаний цей процес?) Значний рівень урбанізації також в Луганській та Дніпропетровській областях.
Курортними вважаються селища, де проживає не менш як 2 тис. постійних жителів. Кількість людей, що тут перебувають на лікуванні, щороку становить не менш як половину від кількості постійних жителів селища. Велика кількість курортних селищ розташована в Передкарпатті, Закарпатті, а також у Криму.
Є області, де сільське населення переважає над міським. Наприклад, Тернопільська і Вінницька. Найвищий показник густоти сільського населення з розрахунку на 1 км2 у Чернівецькій (близько 67 чоловік), Івано-Франківській і Закарпатській областях (мал. 64).
На характер сільських населених пунктів значно впливають природні умови. На Півночі (Полісся) переважають невеликі села з середньою людністю 250—500 чоловік. Вони розташовані на підвищеннях, у сухих місцях. У Лісостепу села багатолюдніші — 500—1 500 чоловік. Вони тяжіють до річкових долин і ярів. На Півдні села налічують по кілька тисяч чоловік. Іноді на багато кілометрів простягаються вони вздовж річок і балок. У високогірній частині Карпатських гір окремі садиби розкидано по схилах за кілька кілометрів одна від одної і вони фактично не утворюють сіл. (Які села за кількістю населення характерні для вашої місцевості?)