Страхування – особливий вид договірних цивільно-правових відносин [6] із захисту майнових інтересів фізичних або юридичних осіб у разі настання визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати цими особами страхових платежів (страхових премій) чи внесення ними страхових внесків [1].
Створювані при цьому грошові фонди (страхові фонди) спрямовані виключно на відшкодування шкоди чи збитків, яких завдано відповідним особам у результаті настання страхових випадків.
Законодавець також визначив, що страхування є окремим різновидом фінансової діяльності та має специфічні призначення [33], знати і вміти використовувати які необхідно з метою ефективного використання страхування в якості дієвого інструменту ринкової економіки.
1.1.1. Стабілізуюче призначення страхування
Страхування забезпечує майновий захист особи від загрози можливих збитків (шкод) та надає цій особі економічної та соціально-психологічної впевненості у майбутньому через отримання додаткової фінансової гарантії у вигляді страховки. Внаслідок цього стабілізується соціально-економічний стан суспільства та забезпечуються додаткові гарантії для здійснення процесу безперервності соціально-економічного розвитку суспільства взагалі.
1.1.2. Міжнародне фінансове призначення страхування
Міжнародне страхування створює умови для розвитку міжнародного експорту та імпорту капіталу завдяки:
1) системі виконання міжнародного страхування (через страхування зовнішньоекономічних угод);
2) розміщенню накопичених фінансових коштів страховиком у міжнародній фінансовій і кредитно-банківській мережі (для диверсифікації ризиків інвестування страхових фондів, сформованих страховиками різних країн);
3) використанню міжнародної перестрахувальної системи для формування оптимального страхового портфелю шляхом диверсифікації і подрібнення великих чи однотипних ризиків, які складають страховий портфель страховика. Сформований внаслідок такої діяльності оптимальний страховий портфель повинен найкраще відповідати усім необхідним вимогам щодо показників надійності, платоспроможності та прибутковості діяльності страховика.
1.1.3. Розподільче призначення страхування
Страхування на правовій основі виконує функцію розподілу шкод, матеріальних збитків і втрат внаслідок настання страхових випадків поміж страховиком, страхувальниками (застрахованими особами, отримувачами), потерпілими третіми особами й особами, відповідальними за скоєння шкоди. Коли відсутній страховий захист, то ця проблема вирішується через суд, що призводить до тривалих термінів вирішення позивних справ, несвоєчасності компенсації заподіяної шкоди, додаткових істотних витрат часу та фінансів на судовий процес. У результаті збільшуються загальні втрати потерпілих, гальмується процес економічного розвитку суспільства.