Існують особливості оподаткування операцій особливого виду (бартерних операцій, страхової діяльності, нерезидентів, дивідендів, тощо). Розглянемо як відбувається нарахування податку по таких операціях:
А) доходи та витрати від здійснення бартерних операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни. Тобто, якщо податкові органи вважають, що ціни були заниженими (завищеними), вони мають право донарахувати податок, використовуючі ціни, що склалися на ринку;
Б) оподаткування страхової діяльності. Об”єктом оподаткування у страхових організацій виступає не прибуток, а оподатковуваний дохід. Його сума підраховується так: сума валових внесків, отриманих від операцій страхування і перестрахування ризиків зменшується на суму страхових платежів, сплачених за договорами перестрахування. Основна ставка оподаткування становить 3%. Крім того, доходи страховиків-резидентів, отримані за договорами довгострокового страхування життя, оподатковуються за ставкою 0%, але у разі порушення вимог відповідного договору, в тому числі у разі його дострокового розірвання, такі доходи оподатковуються за ставкою 3%. Всі інші доходи страховиків оподатковуються податком на прибуток в загальному порядку;
В) оподаткування дивідендів. Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам, нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі основної ставки, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми дивідендів на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. В подальшому, такий платник податку зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів. В такому ж порядку мають сплачувати податок на дивіденди юридичні особи, які не є платниками податку на прибуток, або мають пільги з цього податку. Не дозволяється зарахування податку на дивіденти в рахунок таких податків, як єдиний податок для суб”єктів малого підприємництва, при оподаткуванні страхових операцій та грального бізнесу.
Виплата дивідендів на користь фізичних осіб за привілейованими умовами прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу валових витрат платника податку. При цьому податок на дивіденди не справляється.
Г) оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань. Платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором. Чому для таких операцій введено особливий порядок оподаткування? Тому що отримання доходів у виконавця розірвано у часі з витратами. В результаті, лише по завершенню такого договору можна підрахувати прибуток від такої операції.
Під терміном "довгостроковий договір " розуміють будь-який договір на виготовлення, будівництво або монтаж основних фондів замовника, а також на створення нематеріальних активів (наприклад, конструкторські роботи), пов'язаних з такими операціями, за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу.
Виконавець самостійно визначає доходи, нараховані протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору, використовуючи оціночний коефіцієнт. Він визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.
Валовий доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору на оціночний коефіцієнт виконання дострокового контракту.
Валові витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактичних витрат у такому звітному періоді.
Після завершення довгострокового договору виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору. Для цього він визначає фактичні коефіцієнти виконання довгострокового договору як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до загальної суми фактично понесених витрат. Ці коефіцієнти він застосовує до кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового договору і отримує таким чином перераховану суму валового доходу за кожний із попередніх звітних періодів.
У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань до суми визначеної різниці застосовується процент, що дорівнює 120% ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати.
Такий порядок оподаткування застосовується також для операцій з передплати періодичних видань, оперативного лізингу, оренди землі та оренди жилих приміщень у разі попередньої оплати таких операцій на строк, що перевищує звітний період;
Д) оподаткування неприбуткових організацій. До неприбуткових організацій були віднесені наступні:
- органи влади та бюджетні установи;
- благодійні фонди, громадські організації, політичні партії;
- пенсійні фонди;
- релігійні організації;
- інші юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку.
Доходи таких неприбуткових організацій звільняються від оподаткування, але не всі, а лише ті, що визначені законом. Для кожного виду неприбуткових організацій визначається окремий перелік неоподатковуваних доходів. Як правило, не оподатковуються добровільні пожертвування, пасивні доходи, кошти, які надходять від проведення їх основної діяльності та з бюджетів. Всі інші доходи оподатковуються в загальному порядку.
Центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування. Такі організації зобов”язані подавати податкову звітність про використання своїх коштів. У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету;
Е) оподаткування доходів від грального бізнесу. Платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види ігор зобов'язаний утримувати та вносити до бюджету 30% суми таких виграшів.
Крім того, будь-яка особа, яка здійснює виплату фізичній особі у зв'язку із виграшем у казино, інші ігри, зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30% суми прибутку такої фізичної особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та витратами, пов'язаними з таким виграшем.
Не підлягають оподаткуванню виграші у державні грошові лотереї. Під державними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають наявність призового фонду у розмірах не менш як 50% суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30% доходів, що залишаються у розпорядженні після відрахувань до призового фонду. Податок на прибуток не справляється із суми перевищення доходів над витратами, пов'язаними з випуском та проведенням державних лотерей.
Є) оподаткування нерезидентів. Суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
Якщо ж нерезидент не реєструє постійного представництва на території України, обов’язки з нарахування і перерахування податку на прибуток з доходів, які отримує нерезидент на території України, покладаються на українські підприємства, які перераховують такі кошти за кордон у наступному порядку:
сума доходів нерезидентів, яка виплачується резидентами як оплата вартості фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за їх рахунок;
страховики, які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування за ставкою 15% за власний рахунок, якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості) таких нерезидентів не відповідає вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України;
резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок.
Всі інші доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України (а саме проценти, дисконтні доходи, дивіденди, роялті, доходи від послуг типу "інжиніринг", лізингова плата, комісійна винагорода тощо), оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності;
Ж) тимчасово до 1 січня 2008 року для підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них, встановлюються такі особливості оподаткування їх прибутку:
- податковим періодом для них вважається звітний податковий рік;
- валові доходи і валові витрати підприємства, отримані (сплачені) протягом звітного податкового року, підлягають індексуванню виходячи з офіційного індексу інфляції;
- об'єкт оподаткування зменшується на суму коштів, які направляються на погашення кредитів, отриманих для реалізації інвестиційної програми та реінвестується підприємством у розвиток власного виробництва, а також на суму нарахованих та сплачених засновникам дивідендів, які реінвестуються ними на ці ж цілі.