Плата за воду в Україні стягується за використання поверхневих та підземних вод, за користування водами для потреб енергетики та водного транспорту. Так, збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод. Збір за користування водами для потреб гідроенергетики справляється за користування водою, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії, а для підприємств водного транспорту - за користування водою під час експлуатації водних шляхів вантажними самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами.
Розглянемо механізм стягнення плати за воду в залежності від напрямку використання води.
Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси.
Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Нормативи збору за спеціальне використання поверхневих водних об'єктів та підземних вод встановлюються в копійках за кубічний метр.
На спеціальне використання водних ресурсів встановлюються ліміти, які визначаються у дозволах на поставку води. У межах встановленого ліміту збір за спеціальне використання водних ресурсів відноситься на валові витрати виробництва, а за понадлімітне використання - справляється у п”ятикратному розмірі і відноситься за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача.
Обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів.
Збір за використання водних ресурсів не справляється:
за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;
за воду, що використовується для протипожежних потреб;
за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів тощо.
Платниками збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.
Об'єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики є обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій; а для водного транспорту - тоннаж - доба експлуатації вантажних суден та місце - доба експлуатації пасажирських суден.
Нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергетики встановлюються в копійках за 100 кубічних метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій; за користування водою для потреб водного транспорту - в копійках за одну тоннаж - добу експлуатації вантажних суден та одне місце - добу експлуатації пасажирських суден.
На користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту ліміти не встановлюються. Збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту відноситься на валові витрати виробництва.
Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту подається до органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника щоквартально наростаючим підсумком протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу. Сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту проводиться платниками у 10-денний термін після граничних строків подання розрахунку.