Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Платниками є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі, у тому числі орендарі.
Плата за землю стягується в двох формах: земельний податок; орендна плата.
В залежності від призначення землі розрізняють ставки, що встановлюються щодо земель сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. В свою чергу ставки плати за землю несільськогосподарського призначення диференціюються для земель населених пунктів і земель промисловості, транспорту тощо за межами населених пунктів.
Щодо земель сільськогосподарського призначення, ставки встановлюються у відсотках від грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь і диференціюються для ріллі, сіножатей та пасовищ і для багаторічних насаджень.
За земельні ділянки в межах населених пунктів ставки податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі 1% від грошової оцінки. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, використовуються середні ставки ( в копійках за квадратний метр) для населених пунктів, розміри яких диференціюються залежно від чисельності населення. В свою чергу, середні ставки, встановлені Верховною Радою України, також можуть диференціюватись відповідними сільськими, селищними, міськими Радами виходячи з функціонального призначення і місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок. У населених пунктах, віднесених до курортних, встановлюються підвищуючі коефіцієнти до середніх ставок. Крім того, підвищуючі коефіцієнти встановлюються також для міст областного підпорядкування та міст Києва та Севастополя.
Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками, гаражами, дачами громадян тощо справляється в розмірі 3 відсотків суми земельного податку.
Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.
Щодо земель, розташованих поза межами населених пунктів, ставки земельного податку встановлюються:
для підприємств промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;
за земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення у розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;
за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.