Місце валютних ризиків в системі комерційних ризиків.
Валютні ризики є частиною комерційних ризиків, під які підпадають всі учасники міжнародних економічних відносин. Валютні ризики це небезпека валютних втрат у результаті зміни курсу валюти ціни (позики) стосовно валюти платежу в період між підписанням контракту чи кредитної угоди і здійсненням платежу. В основі валютного ризику лежить зміна реальної вартості грошового зобов'язання в зазначений період. Під валютні ризики можуть підпадати обидві сторони-учасники угоди.
Приклад 9.2.1. 10 лютого 2002 року експортер з Німеччини уклав контракт на суму 10 мільйонів доларів з імпортером зі США з відстрочкою платежу на 1 місяць. Валюта ціни в контракті — долар США, валюта платежу — німецька марка. На час укладання контракту курс долара стосовно марки складав 1USD=1.5346DM.
На 10 березня, коли повинен був здійснюватися платіж, курс долара склав 1USD=1.3966DM. У такий спосіб за період між укладанням контракту і платежем по ньому валюта ціни — долар — знецінилася на 8.99%. Втрати експортера склали ті ж 8.99°/о, а імпортер навпаки виграв, тому що заплатив не 15346000 марок, а тільки 13966000 марок.
У приведеному прикладі стороною, що програла, є експортер, але у випадку протилежної динаміки валютного курсу, тобто якби курс долара на 10 березня перевищив значення 1.5346DM, збитки поніс би імпортер товару.
Сутність підходів до вибору стратегії захисту від валютних ризиків.
У зв'язку з тим, що курси абсолютно усіх валют, у тому числі і резервної валюти — долара США, піддані періодичним коливанням унаслідок різних об'єктивних і суб'єктивних причин, практика міжнародних економічних відносин виробила підходи до вибору стратегії захисту від валютних ризиків. Сутність цих підходів полягає в тому, що:
• приймаються рішення про необхідність спеціальних заходів для страхування валютних ризиків;
• виділяється частина зовнішньоторговельного, контракту чи кредитної угоди — відкрита валютна позиція, яка буде страхуватись;
• вибирається конкретний спосіб і метод страхування ризику.
У міжнародній практиці застосовуються три основних способи страхування ризиків:
• односторонні дії одного з партнерів;
• операції страхових компаній, банківські та урядові гарантії;
• взаємна домовленість учасників угоди, д
На вибір конкретного методу страхування ризику впливають такі фактори, як:
особливості економічних і політичних відносин зі строною - контрагентом угоди;
конкурентоздатність товару;
платоспроможність контрагента угоди;
діючі валютні і кредитно-фінансові обмеження в даній країні;
термін покриття ризику;
наявність додаткових умов реалізації угоди;
перспективи зміни валютного курсу чи процентних ставок на ринку.
Світова практика страхування валютних і кредитних ризиків відображає зміни, які відбулися у світовій економіці і валютній системі в цілому. Найбільш простим і найпершим методом страхування валютних ризиків були захисні застереження.
Захисні застереження. Золоті і валютні захисні застереження застосовувалися після другої світової війни.
Золоте застереження засноване на фіксації золотого вмісту валюти платежу на дату укладання контракту і перерахуванні суми платежу пропорційно зміні золотого вмісту на дату виконання контракту. Розрізнялися пряма і непряма золоті застереження.
При прямому застереженні сума зобов'язання прирівнювалась у ваговій кількості золота; при непрямому —- сума зобов'язання, виражена у валюті, перераховувалася пропорційно зміні золотого вмісту цієї валюти (звичайно — долара). Використання цього застереження ґрунтувалося на тому, що в умовах післявоєнної Брентонвудської валютної системи існували офіційні золоті паритети — співвідношення валют по їх золотому вмісту, що з 1934 по 1976 рік установлювалися на базі офіційної ціни золота, вираженої в доларах. Однак через періодичні коливаннях ринкової ціни золотаj часті девальвації провідних світових валют, золоте застереження поступово втратило свої захисні властивості і перестало застосовуватися зовсім з часу прийняття Ямайської валютної системи, що скасувала золоті паритети й офіційну ціну золота.
Валютні застереження. Валютне застереження — умова в міжнародному контракті, що обумовлює перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу валюти застереження з метою страхування валютного чи кредитного ризику експортера чи кредитора. Найбільш розповсюджена форма валютного застереження — неспівпадання валюти ціни і валюти платежу. При цьому експортер чи кредитор зацікавлений у тому, щоб в якості валюти ціни вибиралася найбільш стійка валюта, чи валюта підвищення курсу якої прогнозується, тому що при здійсненні платежу підрахунок суми платежу здійснюється пропорційно курсу валюти ціни.Л У розглянутому прикладі 9.2.1 експортер з Німеччини, що вибрав валютою ціни долар, неправильно спрогнозував кон'юнктуру світового ринку і поніс збитки внаслідок падіння курсу долара в момент здійснення платежу за контрактом. Звідси випливає, що в умовах нестабільності плаваючих валютних курсів, цей метод страхування валютних ризиків є неефективним.
Аналогічний висновок можна поширити і на іншу форму валютного застереження — коли валюта ціни і валюта платежу збігаються, а сума платежу ставиться в залежність від більш стабільної валюти застереження ( дуже активно використовується зараз в Україні).
Для зниження ризику падіння курсу валюти ціни на прак- -тиці одержали поширення багатовалютні застереження.
Багатовалютні застереження. Багатовалютні застереження — умова в міжнародному контракті, що обумовлює перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу кошика валют, що заздалегідь обираються за згодою сторін. Багатовалютні застереження мають переваги перед одновалютними:
по-перше, валютний кошик, як метод виміру середньозваженого курсу валют, знижує ризик різкої зміни суми платежу;
по-друге, вона найбільшою мірою відповідає інтересам контрагентів угоди з погляду валютного ризику, тому що включає валюти різної стабільності.
Разом з тим до недоліків багатовалютного застереження можна віднести складність формулювання застереження в контракті в залежності від способу розрахунку курсових збитків, неточність яких призводить до різного трактування сторонами умов застереження. Іншим недоліком багатовалютного застереження є складність вибору базисного кошика валют.
Після скасування золотодевізного стандарту і режиму фіксованих паритетів і курсів та переходу до Ямайської валютної системи і плаваючих валютних курсів, міжнародні валютні одиниці прирівняні до визначеного валютного кошика. Існує кілька видів валютних кошиків.[Вони розрізняються набором валют:
симетричний кошик — у ньому валюти наділені однаковими питомими вагами;
асиметричний кошик - у ньому валюти наділені різними питомими вагами;
стандартний кошик — валюти зафіксовані на визначений період застосування валютної одиниці як валюти застереження; регульований кошик - набір валют змінюється в залежності від ринкових факторів.
Перевагою застосування СДР чи ЄВРО як бази багатовалютного застереження полягає в тому, що регулярні і загальновизнані їх котировки виключають невизначеність при підрахунку сум платежу.
Складовими елементами механізму валютного застереження є:
початок його дії, що залежить від встановленої в контракті межі коливань курсу;
дата базисної вартості валютного кошика. Датою базисної вартості звичайно є дата підписання контракту чи дата напередодні. Іноді застосовується ковзаюча дата базисної вартості, що спричиняє додаткову невизначеність; дата або період визначення умовної вартості валютного кошика на момент платежу: як правило, робочий день безпосередньо напередодні чи за декілька днів до платежу;
обмеження дії валютного застереження при зміні курсу валюти платежу проти курсу валюти застереження шляхом установлення нижньої і верхньої меж дії застереження (звичайно у відсотках до суми платежу).
Іншими формами багатовалютного застереження є:
1. Використання як валюти платежу декількох валют з погодженого набору, наприклад: долар, марка, швейцарський франк і фунт стерлінгів.
2. Опціон валюти платежу — на момент укладання контракту ціна фіксується в декількох валютах, а при настанні платежу експортер має право вибору валюти платежу. J
Обмеженість застосування валютного застереження взагалі (і багатовалютного зокрема) полягає в тому, що воно страхує від валютного й інфляційного ризику лише в такій мірі, у якій ріст товарних цін відбивається на динаміці курсів валют. Прикладом може служити Україна, де валютні застереження зараз практикуються повсюди, у тому числі і при внутрішніх розрахунках: незважаючи на те, що продавці товарів, як правило, обмовляють їхню ціну в залежності від курсу долара, їх збитки від внутрішньої інфляції не компенсуються ростом курсу. У світовій практиці для страхування експортерів і кредиторів від інфляційного ризику використовуються товарно-цінові застереження.
Товарно-цінове застереження — умова, що включається в міжнародний контракт з метою страхування від інфляційного ризику. До товарно-цінових застережень відносяться:
1. Застереження про повзучу ціну, що підвищується в залежності від ціноутворюючих факторів.
2. Індексне застереження — умова, за якої суми платежу змінюються пропорційно зміні цін за періоди з дати підписання до моменту виконання зобов'язання. Індексні застереження не одержали широкого поширення у світовій практиці через труднощі з вибором і перерахуванням індексів, що реально відбивають ріст цін.
3. Комбіноване валютно-товарне застереження використовується для регулювання суми платежу з урахуванням зміни валютних курсів і товарних цін. У випадку однонаправленої динаміки зміни валютних курсів і товарних цін підрахунок сум платежу відбувається Пропорційно фактору, що змінився максимально. Якщо ж за період між підписанням і виконанням угоди динаміка валютних курсів і динаміка товарних цін не співпадали, то сума платежу міняється на різницю між відхиленням цін і курсів.
4. Компенсаційна угода для страхування валютних ризиків при кредитуванні: сума кредиту узгоджується з ціною у певній валюті (може використовуватися кошик валют) товару, що поставляється в рахунок погашення кредиту.
До теперішнього часу валютні застереження, як метод страхування валютних ризиків експортерів і кредиторів, в основному на практиці перестали застосовуватися. Замість них з початку 70-х років стали застосовуватися сучасні методи страхування: валютні опціони, форвардні валютні операції, валютні ф'ючерси, міжбанківські операції "своп".