Планування матеріально-технічного забезпечення великою мірою зумовлює ритмічну роботу підприємства з випуску продукції в заданій номенклатурі та асортименті. Тому на підприємстві, яке ревізується, необхідно встановити:
а) питому вагу матеріальних ресурсів згідно з укладеними договорами по прямих господарських зв'язках;
б) питому вагу придбаних матеріальних ресурсів на фондовій біржі. Наступним кроком ревізора є перевірка правильності та своєчасності
укладення договорів, стану оперативного обліку і контролю за їх виконанням. Ревізор також виясняє, які заходи вживались до постачальників, котрі не виконують своїх договірних зобов'язань.
Для перевірки виконання договірних зобов'язань ревізор перевіряє:
• наявність наказу по розмежуванню функцій між підрозділами та службою підприємства, які пов'язані з заготівлею матеріалів;
• порядок і строки надходження документації, що пов'язана з укладенням договорів;
• порядок оформлення, реєстрації та зберігання договору. Перевіряючи виконання плану обсягу поставок матеріальних ресурсів, потрібно розмежувати товарно-матеріальні цінності, придбані за договорами, і товарно-матеріальні цінності, придбані на товарно-фондовій біржі. Ревізор вибірково здійснює перевірку правильності визначення планової потреби матеріальних ресурсів. Така потреба визначається за формулою:
Я = Я1 + Я2 + ЯЗ + 32-31,
де Я — планова потреба в матеріальних ресурсах за звітний період;
Я1 — потреба в матеріальних ресурсах на виробництво продукції;
Я2 — потреба в матеріальних ресурсах на дослідні роботи;
ЯЗ — потреба в матеріальних ресурсах на ремонт основних засобів тощо;
32 — потреба в матеріальних ресурсах на створення нормативу запасів на кінець року;
31 — запаси на початок року.
Виявивши факти завищення потреби, купівлі зайвих матеріальна цінностей, ревізор визначає суму придбаних матеріальних цінностей, і кількість, час придбання тощо.