Доходи підприємств від виконання довгострокових контрактів відображаються у рядку 1.3 додатка «А» до Декларації про прибуток підприємства.
Порядок ведення і складання податкового звіту про результати діяльності виконавця довгострокових договорів (контрактів) затверджений наказом ДПА України від 31.07.1997р. №275.
Згідно із підпунктом 7.10.2 пункти 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «довгостроковий договір (контракт)» розуміють будь-який договір на виготовлення, будівництво, встановлення або монтаж матеріальних цінностей, що
входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, встановленням або монтажем (послуг типу «інжиніринг», науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).
За цим визначенням договір може вважатися довгостроковим, якщо він одночасно відповідає двом умовам:
1) предметом договору є виготовлення, будівництво, встановлення або монтаж матеріальних цінностей, що увійдуть до складу основних фондів замовника чи складових частин таких основних фондів, а також створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, встановленням або монтажем - ревізор повинен звернути увагу на те, що такий договір передбачає виготовлення не будь-яких матеріальних цінностей, а тільки основних фондів чи їх частин, а також тих нематеріальних активів, що пов'язані з виготовленням основних фондів;
2) договір не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або одержання авансу (передоплати).
Основні нюанси, на які повинен звернути увагу ревізор під час перевірки правильності визначення витрат підприємства від виконання довгострокових контрактів, такі:
1) початком відліку 9 місяців є не дата укладання договору, а (залежно від того, що відбулося раніше) або дата одержання авансу, або дата здійснення перших витрат;
2) закінченням відліку 9 місяців є не фактична дата завершення договору, а запланована дата;
3) згідно зі статтею 41 Цивільного Кодексу України будь-який договір передбачає участь як мінімум двох сторін. Однак довгостроковим, а отже, таким, що передбачає особливі умови оподатковування, він може бути лише для однієї сторони договору - виконавця. Для замовника це звичайний договір, і усі витрати за таким договором включаються до складу витрат підприємства або амортизуються за загальними правилами.
Що стосується виконавця, то йому надана можливість вибору підпунктом 7.10.1 пункту 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Він може застосувати особливий порядок оподатковування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором, а може його і не застосувати. Якщо платник податку на прибуток - виконавець договору приймає рішення не застосовувати особливий порядок, то для нього, так само як і для замовника, договір буде
звичайним, а відповідно, — дохід і витрати будуть формуватись за загальними правилами ведення податкового обліку;
4) рішення про вибір особливого порядку оподатковування результатів діяльності за довгостроковим договором (контрактом) повинно бути зафіксоване документально і затверджене керівником підприємства;
5) якщо платник податку на прибуток приймає рішення про застосування особливого порядку оподаткування господарських операцій, що здійснюються на основі укладених довгострокових договорів (контрактів), то за результатами кожного податкового періоду він повинен подавати у державну податкову адміністрацію разом із Декларацією про прибуток підприємства Звіт про результати діяльності виконавця довгострокових договорів (контрактів) за формою № 1-ддз, що затверджена наказом ДПА України №275 від 31.07.97р.
Підприємство-виконавець довгострокового договору (контракту) самостійно визначає доходи нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту, який визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.
Дохід виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.
Для цілей оподаткування суми авансів або передоплат, наданих підприємству-виконавцю довгострокового договору (контракту), відносяться до складу доходу такого підприємства лише у межах сум, розрахованих згідно із вищенаведеною методикою.
Після завершення довгострокового договору (контракту) підприємство-виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту), та дохід таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового договору (контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту).
Якщо внаслідок перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначене завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента, що дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати. При цьому відлік строку позовної давності починається з податкового періоду, в якому завершується довгостроковий договір (контракт).
Розрахунок сум доходу і перерахунок податкових зобов'язань, що включаються у Звіт про результати діяльності виконавця довгострокових договорів (контрактів), відображаються підприємством у формах № 2-ддз і № 3-ддз, затверджених наказом ДПА України №275 від 31.07.97 р. Ці розрахунки в податковий орган не подаються, а зберігаються на підприємстві.
У системі бухгалтерського обліку платника податку на прибуток операції за довгостроковими договорами (контрактами) відображаються у загальному порядку.