Згідно із підпунктом 5.2.10 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат платника податку на прибуток включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону.
Відповідно до підпункту 8.7.1 цього Закону платники податку на прибуток мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.
Під час перевірки ревізор повинен порівняти дані рядка 24 Декларації про прибуток підприємства, в якому безпосередньо відображаються будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів (поточний, капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння тощо), у сумі, що не перевищує 5 відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року, із розрахунковими даними.
Джерелом інформації для визначення граничної суми витрат на поліпшення основних фондів, які платник податку на прибуток міг віднести протягом звітного року на валові витрати, повинні слугувати відомості аналітичного податкового обліку основних фондів, а також інформація про суми проведених поліпшень, яка в системі бухгалтерського
обліку повинна накопичуватись на відповідному субрахунку до рахунка 23 «Виробництво».
Ревізор повинен зважати на те, що у додатках до Декларації про прибуток підприємства зазначені суми витрат не відображаються. Крім того, базою для визначення суми дозволених валових витрат на поліпшення основних фондів є залишкова вартість лише власних основних фондів, хоча самі поліпшення можуть бути здійсненні і стосовно орендованих основних фондів.