Оцінка висновку стосовно відповідності процесуальним вимогам позитивна, якщо:
? по-перше, дотримано процесуальні норми під час проведення експертизи;
? по-друге, коли висновок складено відповідно до статті 200 «Висновок експерта» Кримінально-процесуального кодексу України або ст. 60 «Висновок експерта» Цивільнопроцесуального кодексу України.
Порушення цих нормативних актів часто призводить до повторних експертиз або навіть до скасування відповідних рішень слідчих органів і судів вищими правоохоронними органами.
Найважливішими процесуальними нормами для оцінки слідчим і судом висновку експерта є належність, допустимість і доброякісність доказів.
Процес оцінки експертного висновку становлять кілька стадій:
1. Перевірка дотримання вимог законодавства у разі призначення експертизи, яка має з’ясувати такі запитання:
• чи є експерт компетентним у вирішенні поставлених перед ним завдань і чи не виходив він за межі своєї компетенції?
• чи не проведена експертиза особою, яка підлягає відводу на підставах, указаних у процесуальних кодексах України?
• чи забезпечені права учасників процесу під час призначення і проведення ними експертизи?
• чи не порушувався процесуальний порядок під час отримання документів для експертного дослідження;
• чи дотримано процесуальні форми в оформленні висновку експерта.
2. Перевірка автентичності і достатності наявних даних для проведення експертного дослідження і надання висновку.
3. Перевірка і оцінка повноти висновку має встановити:
• повноту виконання експертного завдання, тобто повноту відповіді експерта на всі поставлені запитання, і обґрунтованість відмови дати відповіді на деякі з них;
• повноту дослідження всіх наданих на експертизу матеріалів;
• повноту опису перебігу і результатів дослідження.
4. Визначення коректності посилань на нормативно-правові акти й інструктивні матеріали.
5. Установлення логічної обґрунтованості результатів експертного дослідження, за допомогою аналізу проміжних результатів.
6. Оцінка зв’язку висновків експерта з іншими джерелами доказів.
7. Виявлення можливих помилок, неточностей і суперечностей, котрі можуть мати місце у висновку.
8. Оцінка наукової обґрунтованості експертної методики і правомірності її застосування у даній конкретній справі.
Ознайомившись з висновком бухгалтера експерта, слідчий, згідно зі ст. 201 КПК України може допитати експерта для отримання роз’яснення або доповнення до висновку, про що складається протокол. Такий допит може мати місце й у зв’язку з неповним описом процесу дослідження, нечітким викладом у документі окремих думок, наявністю у висновку не роз’яснених спеціальних бухгалтерських термінів і формулювань. Експерт може бути також допитаний з метою уточнення його компетенції і кваліфікації, даних про його взаємини з особами, зацікавленими в наслідках експертизи, тощо.
Матеріали експертизи згідно зі ст. 202 КПК України мають бути пред’явлені звинувачуваному. Про це слідчий складає протокол, в якому викладає пояснення, зауваження і заперечення звинувачуваного і його клопотання. Ці зауваження і заперечення можуть стосуватись як компетентності та об’єктивності експерта бухгалтера, так і сутності висновку, зокрема, обраної методики, повноти дослідження, правильності вихідних даних. Слідчий зобов’язаний перевірити зауваження і клопотання звинувачуваного і, керуючись інтересами всебічного і повного розслідування, прийняти щодо них рішення та оформити його відповідною постановою.
Висновок експерта бухгалтера в кримінальному і цивільному процесах може оцінюватися всіма учасниками судового розгляду.
Висновок експерта не є обов’язковим для осіб, які провадять дізнання, слідчого, прокурора або суду, але незгода з ним має бути мотивована у відповідних постановах, ухвалах або у вироку. Під час розгляду справи в касаційному і наглядовому порядку вищий суд також має можливість оцінити висновок експерта бухгалтера в повному обсязі.
Слідчий, перевіряючи додержання у висновку експерта процесуальних норм, установлює правильність посилання на нормативні акти у аргументації доказів. Оцінюючи докази, подані у висновку експерта бухгалтера, перевіряють, чи дотримувались процесуальні норми щодо звинувачуваного (задоволення клопотання про недовіру експерту, постановки додаткових питань для дослідження експертизи, проведення експертизи без участі звинувачуваного).
Однією з процесуальних вимог у оцінці якості висновку експерта бухгалтера є використання в експертних дослідженнях доброякісних матеріалів (первинних документів, облікових регістрів, звітності). Експерт не несе відповідальності за фальсифікацію документів бухгалтерського обліку, але його обов’язком є перевірка доброякісності поданих матеріалів у межах своєї професійної компетенції.
Таким чином, оцінку висновку експерта здійснює слідчий (суд). Процес оцінювання доказів, у тому числі і висновку експертизи як доказу, регламентований Кримінально-процесуальним та Цивільнопроцесуальним кодексами, які визначають єдині принципи оцінки доказів та їх джерел. За оцінки висновку слідчим (судом) проводиться зіставлення дослідної частини висновку з підсумками та перевіряється, наскільки висновки відповідають проведеному дослідженню. Слідчий (суд) у оцінці висновку експерта бухгалтера встановлює відповідність результатів експертизи процесуальним нормам та науковому обґрунтуванню їх як доказів з розслідуваної справи.