Аналіз асортименту продукції дає можливість вирішити проблему вибору номенклатури продукції, яку випускають. Основним завданням асортиментної програми є визначення структури виробництва у виробничому відділенні (на дільниці), а саме:
- визначення співвідношення між новою продукцією, що потребує вдосконалення та модифікації, традиційною продукцією, що не потребує вдосконалень, і застарілою продукцією;
- визначення номенклатури продукції, яку випускають;
- оцінювання числа моделей та модифікацій однієї і тієї ж продукції, яку випускають;
- визначення структури життєвого циклу за всією номенклатурою продукції, яку випускають, та перспектив оновлення асортименту.
Формування асортиментної програми здійснюється з урахуванням необхідних ресурсів, рівня техніки та технології виробництва, можливостей створення нового виробництва в оптимальні терміни, наявності патентів; очікуваної рентабельності виробництва та термінів окупності інвестицій; наявності управлінських кадрів та кваліфікаційного персоналу на всіх ланках виробничого циклу; наявності стійких зв'язків із постачальниками; ступеня ризику, пов'язаного із сезонністю попиту. Асортиментна програма спрямована на оптимізацію використання технологічних знань та досвіду своєї фірми, оптимізацію фінансових ресурсів з точки зору рентабельності товарів, які випускають.
В основі формування асортиментної політики лежить концепція життєвого циклу товару. На кожному етапі життєвого циклу товару використовують різні форми і методи торгівлі та застосовують різні засоби стимулювання збуту, (причому наявні специфічні особливості при збуті різних товарів споживчого призначення, а також продукції виробничого призначення).
Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до виявлення продукту з точки зору його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та вдосконалення традиційних видів продуктів, зняття товарів з виробництва.
Практика показує, що розробкою та здійсненням асортиментної програми займається центральний апарат управління постійно.
Коли номенклатура виробів розроблена, відповідальність за впровадження нововведень у виробництво покладають на виробничі дільниці.
Одночасний випуск нових товарів і вдосконалення традиційних товарів та технологій, як правило, характерні лише для великих підприємств та об'єднань.
Виробники невеликих підприємств переважно, спеціалізуються за видами діяльності, тобто:
- виробники-новатори − виготовляють нову продукцію;
- підприємства і фірми займаються випуском оригінальних модифікацій вже відомих виробів;
- машинобудівельні підприємства вузького профілю випускають нескладні вироби, або деталі масового випуску.
Виконання укладених контрактів про поставки залежить від випуску конкретних видів продукції, тобто від виконання завдань щодо асортименту продукції. Асортимент продукції - це перелік найменувань виробів із вказівкою одиниць
вимірювання кожного з них. Залежно від рівня контролю виконання контрактів розрізняють
асортимент двох видів: обов'язковий і повний.
- Повний асортимент визначає саме підприємство на основі договорів із покупцями.
- Джерелом даних для аналізу виконання завдання щодо асортименту за квартал, півріччя, рік служить форма 1 - П, але вона містить дані за групами продукції, тобто за груповим асортиментом. Аналіз виконання завдання щодо повного асортименту проводять на основі машинограми "Відомість випуску продукції з виробництва" ("Відомість надходження готової продукції на склад").
Існує кілька способів аналізу виконання завдання щодо асортименту.
Найпростішим є спосіб найменшого відсотка.
Спочатку виявляють найнижчий відсоток виконання завдання щодо випуску конкретного виду продукції (але не вищий за 100%), а потім приймають його за зведений показник виконання завдання щодо асортименту.

виробництві продукції, повне використання відходів виробництва.
Для аналізу складу продукції використовують систему таких показників:
- вартість продукції на експорт;
- вартість товарів народного споживання, враховуючи товари для дітей;
- питома вага сертифікованої продукції;
- питома вага комплектуючих виробів, напівфабрикатів, одержаних збоку у загальному обсязі товарної продукції;
- питома вага нових видів продукції і знятих з виробництва застарілих видів.