Розглядаючи прибуток як джерело фінансування зростання підприємства доцільно детальніше зупинитися на проблемах аналізу його розподілу між суб'єктами володіння і розпоряджання, тобто на сфері економічних взаємовідносин між державою й окремими підприємствами щодо їх фінансового результату.
Через розподіл прибутку реалізується одна з його найважливіших функцій -стимулювання діяльності підприємств. Перш ніж бути використаним для фінансування зростання підприємства, прибуток розподіляють між сторонами, що забезпечують його створення. Кількість сторін, які його привласнюють, у першу чергу залежить від організаційно-правової форми підприємства. Якщо це підприємство державне чи приватне, то частину прибутку привласнює держава у вигляді податків, зборів або платежів. Решту прибутку на умовах оперативного управління (казенне підприємство), повного господарського відання (державне підприємство) привласнює або засновник на правах власності (приватне підприємство, товариство), або ця частина прибутку залишається у розпорядженні підприємства.
Як правило, держава привласнює частину прибутків, використовуючи два канали для їх вилучення (див. рис. 16).
Першим каналом є сплата підприємствами майнових податків: податку на рухоме і нерухоме (проект) майно, внесення плати за землю, а за наявності надприбутків - рентних платежів.

Рис. 15. Розподіл прибутку підприємства між суб'єктами володіння
і розпоряджання.
Другий канал - перерахування підприємствами до бюджету податку на прибуток.
Дещо складнішим є процес розподілу прибутку в товариствах закритого типу та відкритих акціонерних товариствах (див. рис. 16). У такому випадку є ще одна сторона, що претендує на частину прибутку товариства, - акціонери.

Рис. 17. Розподіл прибутку товариства між суб'єктами володіння
і розпоряджання.
Межа розподілу прибутку на централізовану і децентралізовану частини, що визначає розмір джерел задоволення загальнодержавних інтересів та відокремлених інтересів підприємств, є рухомою. Визначають цю межу соціально-економічні вимоги періоду розвитку національної економіки та потреби держави і регламентує чинне законодавство.
Останнім часом Держкомстат України не відображає у статистичних щорічниках інформацію про тенденції розподілу і використання прибутку підприємствами різних галузей економіки як загалом, так і між суб'єктами володіння і розпоряджання зокрема. Статистичні дані на рівні областей дещо викривляють реальну картину такого розподілу, бо на ці процеси впливають не лише економічні, а й інші чинники. Однак пропорції у розподілі прибутку і його використанні навіть за таких умов, на нашу думку, можуть частково відобразити реальний стан використання одного з найважливіших власних ресурсів у промисловості.
Таблиця 68
Приклад розподілу прибутку між суб'єктами володіння і розпоряджання на промислових підприємствах Галицького регіону

Так, аналіз розподілу прибутку між суб'єктами володіння і розпоряджання на промислових підприємствах Галицького регіону свідчить, що до бюджету за станом на початок 2000 р. було перераховано всього 9237,0 тис. грн., або 14,7 відсотка від загальної суми.
Зрозуміло, що це значно менше від норми, що передбачає сплату підприємствами податку на прибуток в розмірі 30 відсотків, а також податку на рухоме майно та плату за землю.