Розвиваючи положення статей 65-67, ст. 68 регулює питання про призначення покарання за незакінчений злочин, тобто за готування або замах на злочин, а також за злочин, вчинений у співучасті. При призначенні покарання за готування або замах на злочин, крім урахування ступеня тяжкості злочину, суд враховує: 1) ступінь здійснення злочинного наміру і 2) причини, внаслідок яких злочин не був доведений до кінця. Ступінь здійснення злочинного наміру визначає, до якої стадії був доведений злочин — до стадії готування чи до стадії замаху. За готування до злочину за загальним правилом призначається більш м'яке покарання, ніж за замах. Якщо йдеться про замах, слід враховувати, був він закінченим (так званий невдалий замах) чи незакінченим (так званий перерваний замах).*Так, особі, яка стріляла в потерпілого з метою його вбити, але лише поранила його (закінчений замах), за інших рівних умов буде призначено більш суворе покарання, ніж 328 \ Призначення покарання особі, яка з цією метою лише навела пістолет на потерпілого, але вистрілити не встигла, бо була затримана (незакінчений замах). Слід також встановлювати, чому підготовчі дії або замах винний не довів до кінця (через неосвіченість, хвилювання, невміння, непридатність застосовуваних знарядь або через опір жертви, неможливість відкрити сховище, затримання тощо). Невміння як причина недоведення задуманого злочину до кінця може тягти за собою більш м'яке покарання, ніж припинення злочину через перешкоду або опір, що чинив потерпілий. При призначенні покарання співучасникам суд, крім загальних засад, враховує 1) характер і 2) ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину. Характер участі визначається тієї роллю, що її виконав співучасник злочину: був він організатором злочину, його виконавцем, підбурювачем чи пособником. Підбурювачу, наприклад, буде призначене покарання більш суворе, ніж пособнику. Підбурювач схилив до злочину, пособник лише сприяв цьому. Ще більш суворе покарання повинно бути призначене співучаснику, який поєднував дві чи більше ролей при вчиненні злочину (він був, наприклад, організатором і виконавцем, підбурювачем і пособником). Ступінь участі в злочині означає інтенсивність дій співучасника. Можна бути активним виконавцем злочину, а можна виконувати цю роль, підпорядковуючись іншим співучасникам, можна бути пособником, який дав знаряддя для вчинення крадіжки, і пособником, який лише зазначив місце, де цю крадіжку можна вчинити. Таким співучасникам за інших рівних умов буде призначене різне за суворістю покарання, причому активному виконавцю або фізичному пособнику — більш суворе.