Аналіз історії розвитку людського суспільства дуже красномовно свідчить про те, що проблема прав і свобод людини, зародившись іще в давні часи, дотепер залишається невирішеною і, більш того, однією з найважливіших. Численні повстання рабів, поневолених народів, пригноблених феодалами і закріпачених селян, хвилі буржуазно-демократичних і соціальних революцій, що прокотилися по багатьох континентах світу, - все це підтверджує значимість і складність цієї проблеми. Над її вирішенням працювали найсвітліші голови людства: Ульпіан, Цельзус, Аристотель, Гроцій, Гоббс, Локк, Руссо, Монтеск'є, Кант і багато інших філософів, учених, мислителів.
Одним із перших правових актів, що зафіксували боротьбу людини за свої права і свободи, вважається Велика хартія вольностей англійського народу, підписана під натиском народних хвилювань англійським королем Іоанном Безземельним у 1215 р. Ця хартія, поряд із привілеями феодалів, закріпила основні, хоча й елементарні, права людини. Невдоволений подальшими діями феодальної знаті англійський народ продовжував боротися за свої права, в результаті чого в 1689 р. в Англії був прийнятий Білль про права англійського народу. Надалі розвиток політичної та наукової думки у цій сфері йшов у напрямку обгрунтування природно-правової концепції, що під впливом революційних подій у Європі та громадянської війни в Північній Америці призвело до поділу прав і свобод особи на права людини і права громадянина. Це знайшло своє відображення у Декларації незалежності США в 1 776 р. та в Боллі про права людини США в 1786 р.
Велика Французька революція 1789 - 1793 pp. сприяла подальшому розвитку ідеї поділу процесу формування прав і свобод особи на права людини і права громадянина, і в 1789 р. французьким конвентом була прийнята Декларація прав людини і громадянина. Коментуючи цю подію, А. 3. Манфред відзначав: "Велика французька революція залишила в спадщину наступним поколінням, що вступили в революційну боротьбу, великі демократичні принципи. Знаменита Декларація прав людини і громадянина від 26 серпня 1789 p., Якобінська демократична конституція 1793 p., нарешті, головне гасло епохи "Свобода, рівність, братерство" надовго зберегли своє значення для наступних поколінь, аж до нашого часу".
Наш час показав значимість і справедливість цих слів. Мета, поставлена Статутом ООН, - "утвердити віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків і жінок і в рівність прав великих і малих націй" - стала одним із найважливіших завдань сучасності і юридичної бази створення у процесі активного міжнародного співробітництва розвиненої системи міжнародно-правових актів, що формулюють, закріплюють і розвивають основні права і свободи людини.