До внутрішніх органів зовнішніх зносин держави слід віднести:
1. Голову держави (президент, монарх, правитель в іншій формі).
2. Парламент.
3. Уряд.
4. Відомство (міністерство) закордонних справ.
5. Можливі інші органи за наявності у них офіційних повноважень.
Всі внутрішні органи зовнішніх зносин постійно знаходяться на території держав.
Голова держави зазвичай здійснює представництво держави в міжнародних відносинах, керує її зовнішньою політикою, веде переговори і підписує вироблені в їх процесі договори, призначає і звільняє голів дипломатичних представництв, приймає вірчі і відзивні грамоти дипломатичних представників іноземних держав.
Парламент визначає основи внутрішньої і зовнішньої політики, бере участь в розробці питання війни і миру, ратифікує і денансирує міжнародні договори, обмінюється делегаціями з парламентами інших держав, бере участь в різних парламентських об'єднаннях, приймає заяви і звернення до парламентів інших держав.
Уряд забезпечує державний суверенітет держави, здійснює її внутрішню і зовнішню політику, бере участь у підготовці, укладенні і виконанні міжнародних договорів, забезпечує представництво держави в іноземних державах і міжнародних організаціях, здійснює контроль за зовнішньоекономічною діяльністю держави.
Відомство (міністерство) закордонних справ представляє собою орган зовнішніх зносин, який прямо і безпосередньо вирішує питання підтримки і розвитку відносин з іноземними державами, дипломатичними засобами забезпечує захист суверенітету, безпеки, територіальної цілісності й інших інтересів держави.
1 В порядку de facto парламент можна віднести до внутрішнього органу зовнішніх зносин, але в порядку de juro це зробити не можна, оскільки, як справедливо зауважує Л. Д. Тимченко "парламент не виступають на міжнародній арені в якості представників держав, оскільки не можуть укладати від імені держави загальні і спеціальні конвенції, а їх офіційні заяви і звернення не мають юридичних обов'язків на держави".
Внутрішні органи зовнішніх зносин постійно знаходяться на території держави і їх правовий статус і повноваження визначені в конституціях та інших актах національного законодавства держав.