Міжнародно-правова відповідальність може виражатися у вигляді політичної і матеріальної відповідальності. Кожна з них має свої форми вираження. До форм політичної відповідальності відносяться: сатисфакція, санкції, ресторації, реторсії, репресалії, а також заходи, що здійснюються ООН на підставі статей 41, 42 Статуту ООН, аж до застосування збройних сил.
Сатисфакція являє собою вимушений обов'язок винної сторони принести вибачення, висловити співчуття з приводу того, що трапилося, запевнення в тому, що подібне не повториться, покарати конкретних винуватців. Процедура сатисфакції передбачає публічність здійснення подібних заходів і супроводжується спуском державного прапора біля посольства потерпілої сторони, виконанням її державного гімну і публікацією про це в офіційному друкованому органі.
Санкції виражаються у вживанні стосовно винної сторони примусових заходів, спрямованих на те, щоб якось її обмежити або покарати.
Ресторації виражаються у примусі винної сторони відновити попередній порушений нею стан.
Реторсії виражаються у прийнятті потерпілою стороною дієвих заходів у відповідь на хоча і правомірні, але недружні дії. Наприклад, виселення дипломатичних представників держави, яка допустилася недружньої заяви або вчинила недружній акт стосовно дипломатичних представників потерпілої сторони.
Репресалії виражаються в прийнятті насильницьких дій, можливо, неправомірних, у відповідь на неправомірні насильницькі дії з метою відшкодування заподіяних збитків. У випадку опору винної сторони при застосуванні репресалій допускається застосування сили. Наприклад, затримання українськими прикордонниками російського рибальського сейнера в Таганрозькій затоці у відповідь на подібні дії російських прикордонників.
Заходи, що вживаються ООН на підставі ст. 41 Статуту ООН, виражаються у заходах, що вживаються Радою Безпеки ООН і виключають використання збройних сил. До таких заходів можуть відноситись: повне або часткове припинення економічних стосунків, залізничних, морських, повітряних, телеграфних, радіо або інших засобів сполучення, розрив дипломатичних відносин.
Заходи, які вживаються ООН на підставі ст. 42 Статуту ООН, виражаються в заходах, що вживаються Радою Безпеки ООН, спрямованих на усунення загрози миру і безпеці.
Відомі випадки застосування політичної відповідальності у формі обмеження суверенітету. Наприклад, щодо Німеччини і Японії після Другої світової війни.
До форм матеріальної відповідальності відносяться: реституція, репарація, а також абсолютна відповідальність.
Реституція виражається у примусі винної сторони відновити порушений матеріальний стан потерпілої сторони.
Репарація виражається в примусовому відшкодуванні заподіяних збитків. Таке відшкодування може здійснюватися в грошовій або натуральній формі.
Абсолютна відповідальність виражається в необхідності відшкодування заподіяних збитків незалежно від конкретної наявності провини в завчасно обумовлених розмірах (наприклад, у результаті загибелі багажу пасажирів затонулого судна). При цьому не виключена кримінальна відповідальність безпосередніх винуватців. До абсолютної відповідальності також відноситься виплата компенсації за шкоду. заподіяну повітряними або космічними об'єктами на поверхні Землі. Таку відповідальність, зокрема, встановлює ст. 2 Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами, (1972 р.).
У міжнародних договорах розмір абсолютної відповідальності, як звичайно, обумовлюється заздалегідь, незалежно від розмірів конкретно заподіяної шкоди. У зв'язку з цим абсолютну відповідальність іноді називають об'єктивною.
Поряд із зазначеними видами міжнародно-правової відповідальності можлива також і міжнародна кримінальна відповідальність. Проте до суб'єктів міжнародного права вона не застосовується. її застосування може мати місце тільки стосовно індивідів.
У цілому інститут міжнародно-правової відповідальності є найбільш загальним у системі сучасного міжнародного права, й на основі його положень визначається відповідальність суб'єктів у різних галузях міжнародного права.
Незважаючи на те, що інститут міжнародно-правової відповідальності є одним із найстаріших у міжнародному праві, норми його поки що не кодифіковані. Поки що немає міжнародно-правового акта універсального характеру, який регламентував би питання міжнародно-правової відповідальності в масштабі всього сучасного міжнародного права. У цих умовах в окремих галузях ухвалені спеціальні правові акти у цій сфері. Прикладом цього може служити згадувана раніше Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічним об'єктом, (1972 p.).