Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура у зовнішньоекономічної діяльності мають одні корені. Вони спричинені необхідністю зближення законодавства, що регулює міжнародну торгівлю товарами і послугами. В основі цієї системи є загальні вимоги, що стосується держав-учасниць COT.
Було створено — Гармонізовану Систему найменування і кодування товарів міжнародної торгівлі. Хоча сама Гармонізована Система не забезпечує уніфікації необхідної документації, проте вона створює передумови для гармонізації документації прийнятої в практиці міжнародного спілкування. Так, відповідно до ст. 279 МК України ставки Митного тарифу України встановлюються законом на основі принципів митно-тарифної політики України та зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України. Ці ставки встановлюються на базі класифікаційної схеми побудови товарних підкатегорій Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Забороняється зменшувати ставки мита для окремих осіб і за окремими контрактами або звільняти окремих осіб від сплати мита.
В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка грунтується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Усі товари, що підлягають митному контролю та оподаткуванню, систематизуються за розділами, групами, товарними позиціями і товарними субпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Найменування товару і його кодування мають бути уніфіковані у випадку заповнення формулярів «під копірку». Чим більше буде число товарних систематизацій, що спираються на таку систему, тим менше буде потрібно різного роду витрат, пов'язаних із розбіжностями дій митних органів різних країн і перепону їх співпраці.
Правовою основою Гармонізованої Системи є Міжнародна угода про Гармонізовану Систему найменування і кодування товарів від 14.06.83 р. Серед можливих напрямків застосування системи названі: митна справа; статистика зовнішньої торгівлі; вантажні тарифи і т.д. Основне призначення системи — полегшити міжнародну торгівлю, збір, співставлення й аналіз статистичних даних у міжнародній торгівлі. У Міжнародній угоді зазначені три основні обов'язки договірних сторін:
1) вони повинні розробляти свої митні тарифи на ввезення за Гармонізованою Системою;
2) в основі номенклатури, застосовуваної при збиранні статистичних даних із зовнішньої торгівлі, повинна лежати також Гармонізована Система;
3) договірні сторони мусять опубліковувати свої статистичні дані із зовнішньої торгівлі на базі шестизначного товарного коду ГС.
Застосовувана в Україні, як і в більшості цивілізованих країн світу, Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності також створена на основі Гармонізованої системи, її шестизначного коду. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатсгорії (десять знаків).
Ведення УКТЗЕД передбачає:
— відстежування змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень щодо тлумачення цієї основи, які приймаються Всесвітньою митною організацією;
— деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
— розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД;
— прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД;
— поширення інформації, що стосується застосування УКТЗЕД;
— ведення та зберігання еталонного примірника УКТЗЕД (у паперовому та електронному виглядах);
— організацію роботи з видання і поширення УКТЗЕД та Пояснень до УКТЗЕД;
— здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.
Ведення УКТЗЕД здійснює Державна митна служба України
згідно з порядком, встановленим KM України.
Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Варто відзначити, що з 1 січня 1997 р. на території країн — членів СНД відповідно до Угоди про єдину товарну номенклатуру ЗЕД СНД, підписаної 3.11.95 p., застосовується Єдина товарна номенклатура СНД, розроблена на основі міжнародної Гармонізованої Системи і Комбінованої номенклатури ЄС.
Структура товарної номенклатури ЗЕД поділяється на розділи (XXI); групи (97) — перші два знаки в коді товару; позиції (перші чотири знаки в коді); субпозиції (перші шість знаків) — це і є код товару згідно з ГС); підсубпозиції — усі дев'ять знаків коду. Зміст розділів уже вказує на об'єднання товарів за ознакою їх приналежності до окремих галузей економіки:
— живі тварини і продукти тваринного походження;
— продукція хімічної і зв'язаних з нею галузей промисловості;
— текстиль і текстильні вироби;
— засоби наземного, повітряного і водного транспорту, їх час
тини і приналежності.
Як випливає з наведених прикладів, при класифікації товарів важливу роль відіграє або матеріал, з якого складається товар, або призначення товару. Ці принципи використовуються при розподілі як на розділи, так на групи і позиції.
Головний принцип, покладений в основу Гармонізованої Системи, і, як наслідок, в основу ТН ЗЕД, це — принцип виробництва (від сировини через напівфабрикати до готового виробу): руда залізна; залізо і сталь нелегована чи в злитках інших первинних формах; прокат із заліза; труби з чорних металів; ключі гайкові; верстати токарські металорізальні тощо.
При цьому для сировинних товарів і напівфабрикатів вирішальну роль при їхній класифікації відіграє критерій матеріалу, а при багаторазовій переробці товару на передній план висувається його призначення. Однак зустрічаються змішані форми, коли властивості матеріалу також відіграють роль і в рамках призначення товару (наприклад, — шкала для годинників класифікується в товарній групі 70, а не в групі 91 — як частини). Таким чином, розподіл товарів у ТН ЗЕД відбувається за критеріями, що випливає з призначення товару та властивості матеріалу.
У ТН ЗЕД суворо дотримується принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних груп відповідно до приміток до розділів, по групах, конкретних позиціях і Основних правилах інтерпретації.
У такий спосіб конкретному товару має відповідати тільки один код.