Державне регулювання діяльності митних органів в Україні здійснюється вищими органами державної влади України на основі прийнятих законів та інших нормативних актів. Верховною Радою України Митні органи України не мають права проводити оперативно-розшукові дії і не належать до правоохоронних. Це питання є вельми дискусійним, що проявилося при прийнятті нового МК України. На наш погляд, митні органи стовідсотково можуть бути віднесені до правоохоронних органів.
Здійснення митної політики України відповідно до законів України та координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи забезпечується KM України. До того ж KM України встановлює розміри мита та зборів, плати за митні процедури; проводить переговори та укладає міжнародні договори України з митних питань у випадках, передбачених законами України; подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення системи митних органів України.
Відповідно до ст. 14 МК України спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється, реорганізується та ліквідується за поданням Прем'єр-міністра України Президентом України. Такий підхід є невипадковим і спричинив суперечку при прийнятті МК України. Якщо б така назва була б закріплена безпосередньо у МК, то, зважаючи на складнощі внесення змін у кодифіковані акти, це б у подальшому стало перепоною для зміни назви такого органу. Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є Державна митна служба України (ДМСУ), яка і очолює систему митних органів України. Нагадаємо, що раніше вона називалася митна служба України.
До системи митних органів поряд з ДМСУ входять регіональні митниці, митниці, митні пости, спеціалізовані митні установи та організації, навчальні заклади. В системі митних органів України діють митні лабораторії, кінологічні центри та інше. Цікаво, що, на відміну від раніше діючого МК, новий безпосередньо встановлює правовий статус основних ланок системи митних органів України.
Система митних органів України є дворівневою. До першого рівня належать ДМСУ, а другий — це територіальні органи, які здійснюють свою діяльність тільки на території визначеного їм регіону. При цьому межі діяльності регіональних митниць не завжди збігаються з межами адміністративно-територіальних регіонів.
Взаємовідносини в системі митних органів України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю митних органів гармонічно доповнюється ініціативою і відповідальністю за виконання покладених завдань регіональними управліннями, митницями та митними постами.
Для митних органів є характерними:
— єдність мети діяльності — здійснення єдиної митної політики; І
— єдність завдань — ефективне використання всіх інструментів митного оформлення та контролю для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та обміну, захисту національного ринку;
— єдність функцій — участь у розробці та реалізації митної | політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної і компетенції щодо захисту економічних інтересів України, стягнення І мита та інших платежів, боротьба з контрабандою.
Правовий статус Державної митної служби України визначається І Конституцією України, МК України, Указами Президента України І «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» віт 15 грудня 1999 року, «Про Державну митну службу України» від 29 листопада 1996 року та «Питання Державної митної служби і України» від 24 серпня 2000 року. Указом Президента України І № 1573/99 від 15 грудня 1999 року «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» Державна митна служба України визнається центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.