Види і ставки мита відображають митну політику держави і встановлюються залежно від низки чинників. У той же час у світовій практиці ці підходи досить визначені і уніфіковані. Ставка мита — вказаний у митному тарифі грошовий розмір плати, що підлягає стягненню митними органами за конкретний товар, який ввозиться на митну територію України чи з неї вивозиться.
Товари та інші предмети, що ввозяться та митну територію України та вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладанню митом. Ставки мита єдині на всій території України. В Україні залежно від методу начислення застосовуються такі види ставок мита:
— ввізне (імпортне) мито нараховується на товари під час їх ввезення на митну територію України. Це мито є диференційованим і нараховується
1) до товарів, що походять з країн, у торговельно-економічних відносинах з якими встановлено режим найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки мита;
2) до товарів, що походять з країн, у торговельно-економічних відносинах з якими не встановлено режиму найбільшого сприяння, або країна походження яких не визначена, застосовуються повні ставки мита;
3) до товарів, що походять з країн, які разом з Україною утворюють митний союз або зону вільної торгівлі, а також до товарів, що походять з країн, які розвиваються і користуються національною системою преференцій України, застосовуються преференційні ставки мита.
н Юристам підприємств та всім іншим особам, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, слід уважно стежити за їх змінами і завчасно вносити корективи у товарний асортимент.
Ставки ввізного (імпортного) мита єдині для всіх осіб, які перемішують товари через митний кордон України, незалежно від видів зовнішньо-торгівельних угод, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, законами України про оподаткування та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
— вивізне (експортне) мито нараховується на товари під час їх вивезення за межі митної території України. Таке мито нараховується за ставками, що встановлюються законом. Відповідно зазначені ставки вивізного (експортного) мита єдині для всіх осіб, які перемішують товари через митний кордон України, незалежно від видів зовнішньоторговельних угод, за винятком випадків, передбачених законодавством України про оподаткування, та міжнародними договорами України;
— сезонне мито встановлюється з метою оперативного регулювання ввезення та вивезення окремих товарів. Воно може встановлюватися як ввізне чи вивізне і на строк не більше трьох місяців з моменту його запровадження. При цьому ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, не застосовуються. Загальний строк застосування сезонного мита не може перевищувати шести місяців протягом календарного року. Процедура запровадження сезонного ввізного мита та сезонного вивізного мита, а також ставки та строк їх дії встановлюються законами України;
— особливі види мита встановлюються з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення товарів на митну територію України і вивезення їх за межі цієї території незалежно від інших видів мита. У свою чергу мита бувають такі:
а) спеціальне мито;
б) антидемпінгове мито;
в) компенсаційне мито.
Спеціальне мито застосовується:
а) як засіб захисту українських виробників;
б) як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові;
в) як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
г) як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущемляють інтереси України. Антидемпінгове мито застосовується:
а) відповідно до законів України у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
б) у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
Компенсаційне мито застосовується:
а) відповідно до законів України у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
б) у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України. У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.
Відповідно до способу начислення прийнято розрізняти такі ставки:
— адвалорна — ставка, що встановлена у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
— специфічна — ставка, що встановлена у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
— комбінована — ставка, що поєднує адвалорний та специфічний види митного обкладення. Комбіноване мито використовуються як доповнення до специфічного або за його недостатньої ефективності. Використовується у Південно-Африканській Республіці, Австралії. У США при обкладенні імпорту годинників мито встановлюється як в залежності від ціни і кількості каменів у годинниках.
Ставки ввізного мита у Єдиному тарифі мають три колонки, в яких розмір ставок різниться між собою за тією ж самою товарною позицією. Тобто ввізні ставки диференційовані. Ця диференціація залежить від країни походження товару. Згідно з цим критерієм ввізні ставки можна поділити на:
— преференційні ставки — ставки, які застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, або в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, а також до товарів та інших предметів, що походять з країн, що розвиваються;
— пільгові ставки — ставки, які застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння. Це означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму;
— повні (загальні) ставки — ставки, які застосовуються до решти товарів та інших предметів.
Законом також, передбачені сезонні та особливі види мита. З метою оперативного регулювання ввезення та вивезення товарів KM України може встановлювати сезонні мита. При цьому ставки мита, які передбачені Єдиним митним тарифом, не застосовуються. Термін дії сезонного мита не може бути більшим, ніж чотири місяці з моменту їх встановлення.
З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників і у випадках, передбачених законами України, у випадку ввезення на митну територію України і вивезення за її межі товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито. Особливі види мита стягуються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидійованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». Згідно з законом «Про єдиний митний тариф» у випадку, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.