У митних цілях проводиться велика кількість різних експертиз необхідних для забезпечення ввезення належної якості товарів, забезпечення безпеки ввезеного товару та ін.
Для більш чіткого розуміння сутності, призначення і методики проведення експертиз розглянемо деякі теоретичні положення, що стосуються цього виду діяльності.
Експертиза є особливим видом науково-практичного дослідження, проведеного експертами з метою одержання достовірного, кваліфікованого, об'єктивного .і незалежного висновку, необхідного для ухвалення обгрунтованого рішення з проблемних чи суперечливих питань, що виникають у різних сферах людської діяльності. Експертиза проводиться експертами митних лабораторій та інших установ, окремими фахівцями, що призначаються посадовою особою митного органу, у веденні якої знаходиться справа про порушення митного законодавства.
Існує велика кількість експертиз, що мають різне призначення і предмети дослідження, вивчають різноманітні об'єкти, використовують різні методи дослідження і вирішують різні за значущістю завдання. Загальним для них є кінцева мета — встановлення істини.
Експертизи можна систематизувати і класифікувати за різними підставами.
За метою експертизи поділяються на два типи — судові, що мають процесуальний характер, і несудові (відомчі).
Систематизацію експертиз прийнято проводити по галузях, чи науки суспільної практики, чи спільності науково-практичних знань. За цим критерієм виділяються такі види експертиз, як військові, політичні, соціологічні, технічні, економічні, криміналістичні, медичні, мистецтвознавчі, товарознавчі, екологічні й ін. Кожна галузь знання, маючи власну теоретичну базу, формує для експертизи свій специфічний набір методичних, технічних і науково-правових положень.
Кожен клас може включати експертизи різного роду, що характеризуються загальними ознаками: предметом, об'єктом, методикою і завданнями експертних досліджень.
У свою чергу, усередині одного роду експертиз може відбуватися їх розподіл на види і підвиди, що визначаються зміною одного чи декількох характерних ознак роду. Наприклад, якщо в технічній експертизі документів досліджуються різні об'єкти, предмети, ставляться різні завдання, застосовуються різні методики, то в цьому випадку мають місце різні види і підвиди технічної експертизи документів.
За черговістю проведення експертизи поділяються на первинні і повторні (у випадку неналежної якості чи повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту);
за масштабністю розв'язуваних завдань — на основні і додаткові; за кількістю досліджуваних об'єктів — на малооб'єктні і багатооб'єктні; за кількістю експертів і способом їх роботи — на одноособові і колективні (комісійні) тощо.
У даний час у світі існують найрізноманітніші організаційні форми здійснення експертизи: суспільні, приватно-кооперативні, цехові (відомчі), державна, міжнародні, робота в який проводиться комісійно чи одноосібно, на постійній чи тимчасовій основі.
Експертні організації, незалежно від форм власності (державна, кооперативна, орендна), повинні мати статус юридичної особи. Вони зобов'язані бути незалежними настільки, щоб їхня адміністративна підпорядкованість і фінансовий стан цілком виключали можливість будь-якого впливу на персонал чи результати експертизи з боку адміністрації, комерційних чи правоохоронних організацій. До обов'язкових умов, що забезпечують їх незалежність, варто віднести:
— відсутність комерційних інтересів з постачальниками, споживачами досліджуваної продукції;
— відсутність господарської діяльності у сфері розробки виготовлення досліджуваної продукції;
— незалежність експертів від адміністрації, зацікавленої в проведенні експертизи.
Експертним установам необхідно мати посадові інструкції для кожної категорії експертів і фахівців, що встановлюють їхні функціональні обов'язки і відповідальність, вимоги до рівня освіти і професійної підготовки, науково-технічних знань і досвіду.
Необхідні для проведення експертизи умови забезпечені лише в спеціальних установах: вузах, науково-дослідних інститутах, музеях, митних лабораторіях. Кожна з цих організацій має розроблені і затверджені Положення про експертну діяльність, Положення про експертну комісію. У цих документах зазначено: завдання, функції, організаційну структуру, джерела фінансування, права й обов'язки організації і її експертів, а також деякі інші положення, що регламентують взаємини з замовником — правила прийому зразків і видачу висновків, вимоги до упакування, транспортування і збереження зразків та ін.
У митній системі України створена Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіональних митниць, митниць.
Центральна митна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво митними лабораторіями.
Центральній митній лабораторії, митним лабораторіям надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби.