Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Якщо до складу підприємств (установ, організацій) - платників збору входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи (далі - філії), які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то збір за здійснені цими філія - ми викиди, скиди і розміщені відходи сплачується цими підприємствами (установами, організаціями).
Об'єктами обчислення збору є:
- для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об єктах;
- для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.
Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються якфіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів і наведені в таблицях 1.1,1.7 і 1.9 додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (далі - додаток 1 до постанови).
Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища складають платники збору.
Базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.
Розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).
Якщо останній день строку подання розрахунку збору припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.
У разі коли у майбутніх податкових періодах платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним розрахунку збору, такий платник зобов'язаний подати новий (уточнений) розрахунок збору, що містить виправлені показники.
Збір сплачується платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Нормативи екологічного збору затверджені Постановою КМУ від 01.03.99 р. №303 „Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”. Постановою КМУ від 28.03.2003 р. №402 ці нормативи були збільшені з 01.04.2003 р. рівно у півтора разу і одночасно запроваджено на 2003 рік застосування до цих нормативів понижувального коефіцієнта 0,8. У результаті за обсяги забруднення навколишнього природного середовища, здійсненого у квітні — грудні 2003 року, застосовуються нормативи збору, збільшені у 1,2 разу (0,8х1,5 =1,2).
При заповненні розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища починаючи виникає така проблема: форма цього розрахунку, затверджена наказом Мінекобезпеки та ДПА від 19.07.99 р. №162/379 і зареєстрована у Мінюсті 09.08.99 р. за №544/ 3837, не пристосована для застосування змінюваних протягом одного податкового року нормативів збору (мається на увазі їх збільшення у 1,5 разу) та множення цих нормативів на деякий додатковий коефіцієнт (мається на увазі понижувальний коефіцієнт 0,8).
ДПА України пропонує один з можливих шляхів вирішення цієї проблеми - складання розрахунку збору наростаючим підсумком.