Основним та найнадійнішим способом захисту сільськогосподарських тварин є укриття їх у герметичних приміщеннях. Для герметизації приміщень необхідно:
— усі наявні щілини заліпити (замазати) глиняним або цементним розчином;
— вікон закрити щитами чи заложити цеглою;
віконні пройоми без рам заложити цеглою або мішками з піском (землею) і ззовні закрити плівкою;
вхідні двері щільно підігнати і загерметизувати за допомогою гумових, поролонових прокладок або ганчірного валика, оббити толем;
у вентиляційні труби вставити найпростіші фільтри із мішковини, сіна або моху;
на вихідні отвори (вентиляції) поставити щільні дерев'яні засуви;
водонапійні корита та усі ємності для годівлі тварин закрити щільними кришками або плівкою;
розрахувати і створити 5—7 добовий запас кормів та води у тваринницьких приміщеннях;
— обладнати місце відпочинку для перебування обслуговуючого персоналу.
Необхідно потурбуватися про захист запасів кормів, що знаходяться поблизу
тваринницьких приміщень. Соковиті корми слід закопати у спеціально приготовлені ями; над скиртами роблять навіси або накривають плівкою, брезентом чи іншими вологостійкими матеріалами. Вода зберігається в цистернах, бочках та в інших щільно закритих ємностях.
Здійснюються профілактичні протипожежні заходи: приводяться в готовність протипожежні щити, вогнегасники; створюються запаси води, піску та інше; приводяться у готовність безпечні у протипожежному відношенні чергові засоби освітлення; територія очищається від легкозаймистих матеріалів; навколо ферми виорюється пожежозахисна смуга шириною 6—10 м, щоби вогонь з поля не перекинувся на територію ферми і інші заходи.
Одночасно із герметизацією та протипожежними заходами на фермах для захисту елітних (племінних) тварин виготовляють торби-протигази, попони та панчохи. Тварини переганяються поближче до ферм (тваринницьких приміщень), літніх таборів (навісів), ярів або лісів.
Приводяться у готовність зоотехнічні та ветеринарні установи, формування захисту тварин, а також засоби профілактики захворювань тварин, організовується (при необхідності) ветеринарна розвідка у місцях випасу і розміщення тварин, готуються матеріали для розгортання площадки ветеринарної обробки і ведеться постійне спостереження за станом тварин.
Проведення протиепізоотичних заходів. При виявленні перших ознак захворювання тварин (посилена спрага, відмовляються від корму, часте дихання, підвищена температура тіла або тремтіння м'язів), негайно треба ізолювати цих тварин та повідомити ветеринарного лікаря або фельдшера.
У господарстві, де виявлено хворих тварин, встановлюється карантин. До його зняття забороняється:
будь-яке переміщення тварин у господарстві;
вивезення незнезаражених продуктів тваринництва;
ввезення нових тварин;
проїзд через зону карантину;
вхід на тваринницьку ферму стороннім.
За розпорядженням ветеринарного лікаря або фельдшера проводяться заходи щодо: ізоляції та лікування хворих тварин, ліквідації (утилізації) загиблих тварин, ; знищення підстилки, гною, дезінфікації приміщень, знезараження території, ) предметів догляду за тваринами.
Усім, хто доглядає хворих тварин, необхідно працювати тільки у спеціальному одязі (халат або комбінезон, гумові чоботи, головний убір), утримувати його у чистоті, а по закінченні роботи дезінфікувати.
Перед в'їздом на ферму, а також перед входом у кожне тваринницьке приміщення повинні бути дезінфікуючі переїзди та килимки з тирси (опилок) або солом'яних матів, змочених дезінфікуючим розчином.
У всіх приміщеннях ферми необхідно знищити кліщів, щурів, мишей, тарганів, мух, клопів та інших комах, як можливих переносників інфекційних захворювань.
До виконання зазначених робіт слід залучати обізнаних людей, яким зроблено \ профілактичні щеплення проти найнебезпечніших інфекційних захворювань.
Крім того, для захисту від укусів комах необхідно використовувати відля- і куючі препарати типу диметилфталат, деатилтолуалід та інші. Якщо все-таки 1 комаха вкусила, необхідно видавити (скільки можливо) кров із рани і на місце укусу наложити ватний тампон, змочений у 5% розчині лізолу і тримати протягом 4—5 хвилин.
У процесі виконання робіт щодо знищення переносників інфекційних захворювань, при дезінфекції території, споруд, обладнання та різної техніки люди наражаються на небезпечну дію бактеріальних засобів. Тому при усіх цих обставинах необхідно надзвичайно суворо дотримуватись заходів безпеки, щоб уникнути ураження працюючих.
Усі, хто виконує роботу по дезінфекції ділянок зараження обов'язково повинні 1 працювати у засобах індивідуального захисту. Протигази знімаються тільки за розпорядженням старшого начальника.
При виникненні раптової слабкості, хвороби або пошкодженні засобів індивідуального захисту необхідно з дозволу старшого начальника звернутися за допомогою у медичний пункт.
Пам'ятайте, що з району, в якому введено карантин, вихід людей, вивід тварин та вивіз майна ЗАБОРОНЕНО.
Захист продуктів харчування та води досягається шляхом ізоляції їх від зовнішнього середовища. В домашніх умовах продукти харчування затаруються у поліетиленові мішечки, в ящики ущільнені плівкою, клейонкою, в посуд із щільно пригнаними кришками та ставляться у холодильник або шафу для продуктів. Вода зберігається у герметичній тарі або посуді, який щільно закривається.
Ретельно загерметизуйте приміщення (будинок, квартиру), підвал, де зберігаються різні овочі. Якщо ви проживаєте у сільській місцевості, то крім герметизації та посилення захисних властивостей приміщень будинку та підвалу потурбуйтеся про створення захисних запасів продуктів у будинку (на кухні).
Для захисту води у колодязі (криниці): збудуйте навіс або будку із щільно підігнаних дощок, шахту колодязя закрийте герметичною кришкою; навколо колодязя влаштуйте „глиняний замок" шириною 1,5—2 м і глибиною 0,5 м. Глину втрамбуйте з ухилом 1-2°. На глину насипається шар піску, гравію або землі. Глиняний „замок" захищає від попадання заражених стічних та ґрунтових вод.
Зерно, муку та інші сипкі продукти необхідно зберігати в ящиках (засіках) із щільно закритими кришками (брезентом, клейонкою). Овочі що залишилися у полі уложити в бурти, закрити матами (соломою) та засипати шаром землі.