Нейтронна зброя — це різновидність ядерної зброї. Вона складається із нейтронного боєприпасу і засобів доставки його до цілі. В склад нейтронного боєприпасу входить атомний детонатор, заряджений матеріалом, що поділяється (ураном або плутонієм) і визначеною кількістю тяжких ізотопів водню-трітію і дейтерію. Для дії нейтронного боєприпасу достатньо, щоб прореагувало всього 12 г дейтерієвотрітієвої суміші. Далі процес розвивається таким чином: при підриві атомного детонатора виникає високий тиск і температура і виникають умови для термоядерної реакції синтезу ядер трітію і дейтерію. При цьому основна доля енергії, яка звільнюється в ході реакції, передається нейтронам і вони виходять назовні. Таким чином, основною особливістю дії нейтронного боєприпасу є летючі нейтрони, а не ударна хвиля і світлове випромінювання, які також мають місце. Нейтрони і гама-промені при вибусі діють одночасно. В зв'язку з цим уражаюча дія проникаючої радіації визначається сумарною дозою, яка складається з гама-випромінювання і нейтронів. За оцінкою закордонних фахівців вибух нейтронного боєприпасу потужністю в одну кілотонну по уражаючій дії еквівалентний вибуху ядерного боєприпасу в 10 кілотонн. Фахівці управління ядерних боєприпасів США вважають, що при вибусі нейтронного боєприпасу потужністю 1 кТ в осередку нейтронного ураження незахищені люди зразу отримують такі дози опромінення: в радіусі 500 м — 100 000 рад і більше, 700 м - 15 000 рад, 910 м - 3 000 рад, 1200 м - 850 рад, 2000м —200 рад. (1 рад =1р). В залежності від отриманих доз опромінення у людей виникає променева хвороба різного ступеня важкості. Нейтронний потік в осередку нейтронного ураження призводить до виникнення наведеної радіації на транспортних засобах, техніці, будівлях, грунті. Відбувається це тому, що матеріали і грунт, які,мають в своєму складі алюміній, мідь, залізо, натрій і інші елементи перетворюються в радіоактивні ізотопи (радіонукліди), які декілька діб зберігають уражаючу дію. В залежності від складу і кількості елементів, які знаходяться в ірунті, проходить неоднорідне зараження місцевості. Люди, які знаходяться в осередку нейтронного ураження, отримують зовнішнє опромінення і внутрішнє, особливо при сильному пилоутворенні.
Основні заходи захисту від нейтронної зброї — захисні споруди різних типів і використання засобів індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Для захисту людей від опромінення при вибусі нейтронного боєприпасу захисні споруди повинні послаблювати нейтронний потік в 600-1000 раз. Цього можна досягти, якщо перекриття із бетону має товщину один метр. При вибусі звичайного ядерного боєприпасу такої ж потужності для захисту людей в захисних спорудах достатньо мати перекриття із бетону товщиною 25 сантиметрів. Це пояснюється тим, що гама-випромінювання послаблюється навіть повітрям, а в речовинах, які мають більшу щільність, послаблюється сильніше. Дію потоку нейтронів знижують речовини, які мають велику кількість легких ядер. Добрими поглиначами нейтронів є вода, парафін, поліетилен і інші матеріали, в складі яких є атоми водню і вуглецю.