Роздрібний товарооборот – це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, так і по безготівковому розрахунку, а також виручка, одержана через касу неторгових підприємств від продажу населенню товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних по бартеру.
Оптово-збутові підприємства і склади можуть застосовувати для обліку товарів купівельні або продажні ціни. В роздрібних торгових підприємствах і на підприємствах громадського харчування можуть застосовуватися лише продажні ціни.
Придбані товари зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Значна частина витрат, що раніше включались до витрат обігу, згідно ПБО 9, збільшує первинну вартість придбаних товарів. Це – затрати на вантажно - розвантажувальні роботи, транспортування товарів, страхування ризиків транспортування товарів, оплата інформаційних, посередницьких та інших подібних послуг у зв’язку з пошуком і придбанням товарів. Для оцінки вибуття запасів підприємства роздрібної торгівлі застосовують метод ціни продажу. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною вартістю) реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.
У роздрібній торгівлі у більшості випадків передачі ризиків і вигод від володіння товаром збігається з передачею юридичного права власності у момент відпуску товарів покупцям. У разі продажу товарів на умовах розстрочки кінцевого розрахунку доход відображається у бухгалтерському обліку після внесення покупцем останнього внеску.
Комісійна винагорода – це оплата посередницьких послуг комісіонера з реалізації товарів, отриманих від комітента за договором комісії. Оскільки комісіонер не провадить реалізацію власних запасів, а надає послуги з реалізації, для обліку доходів комісіонера слід використовувати субрахунок 703 “Доход від реалізації робіт та послуг”.