Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю охоплює широке коло об'єктів і може бути загалом охарактеризована і розбита на розділи (сегменти) з використанням ряду критеріїв і аналітичних ознак.
Найважливішими аналітичними ознаками є екзогенність та ендогенність складових. За цією ознакою уся система поділяється на національне управління та багатостороннє регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до цього управління зовнішньоекономічною діяльністю можна подати у вигляді макроекономічної та світогосподарської її частин.
Обидві ці частини створюють середовище, в якому самостійним розділом є управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств. Зростання в останні роки значущості міжнародної інвестиційної діяльності обумовлює необхідність розгляду як окремого розділу і менеджменту міжнародних підприємницьких проектів.
Багатосегментність управління зовнішньоекономічною діяльністю не виключає, однак, наявності критерію, що визначає підсумкову її ефективність. Таким, на наш погляд, є стан макроекономіки і, зокрема, зовнішньоекономічної сфери як складової сукупного попиту.
На практиці оцінка ефективності зовнішньоекономічної політики і регулювання ґрунтується на внеску цієї сфери у зростання сукупного попиту й кількісно виражається абсолютними річними значеннями чистого експорту (сальдо платіжного балансу) і показниками його ваги у валовому національному продукті.
Формула сукупного попиту Кейнса демонструє роль і місце зовнішньоекономічної сфери у формуванні сукупного попиту:
ВНП = С + І + G + (Е - М),
де С - споживчий попит;
I - інвестиційний попит;
G - державні витрати;
E - експорт;
М - імпорт.
Зовнішньоекономічне управління на національному і світогосподарському рівнях охоплює такі галузі і процеси економічного життя:
* імпорт і експорт (у тому числі методи, види та форми операцій щодо їх здійснення);
* валютні ринки, об'єкти, механізми та інструменти валютного регулювання;
* іноземні інвестиції та інвестиційні інституції;
* вільні економічні зони;
* міжнародні фінансові організації (у тому числі напрямки й умови діяльності);
* міжнародні товарні ринки (товарні біржі, товарні аукціони, торги, ярмарки, виставки).
Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства включає:
* розроблення ринкової стратегії фірм різних видів і форм власності;
* проведення маркетингових досліджень на зовнішньому ринку;
* укладання та виконання міжнародного контракту в комерційній діяльності;
* ціноутворення на зовнішньому ринку;
* засоби, кошти і форми платежів у міжнародних розрахунках;
* облік зовнішньоекономічних операцій (експорт та імпорт товарів);
* забезпечення транспортування вантажів у зовнішній торгівлі;
* страховий захист вітчизняних та зарубіжних учасників різноманітних форм міжнародного співробітництва.
Як розділ управління зовнішньоекономічною діяльністю менеджмент підприємницьких проектів передбачає:
* розроблення бізнес-плану підприємства, виходячи з його цілей, аналізу виробничого потенціалу і фінансово-планової діяльності, а також аналізу оточення (стану галузі, ринку, конкуренції);
* прийняття інвестиційних рішень на основі існуючих методів оцінки інвестицій і фінансового аналізу інвестиційних проектів;
* вироблення стратегії, тактики і техніки залучення інвестора до реалізації проекту.
Названі сегменти управління, пов'язані з ними об'єкти і процеси економічного життя визначили структуру та зміст усього наступного викладу матеріалу.