Кейнсіанський аналіз короткострокової макроекономічної рівноваги на товарному і грошовому ринках (хрест Кейнса, модель IS-LМ) дозволив оцінити макроекономічну ситуацію з погляду формування сукупного попиту і можливостей впливу на нього за допомогою різноманітних інструментів фіскальної і грошової політики. Друга сторона загальної макроекономічної рівноваги пов'язана зі станом сукупної пропозиції.
Класична і кейнсіанська модель припускають два крайніх варіанти трактування сукупної пропозиції:
• сукупна пропозиція визначається розміром чинників виробництва і технологією, незалежно від динаміки рівня цін та інших номінальних змінних; у цьому випадку крива АS – вертикальна на рівні потенційного обсягу випуску (рис. 10.1);

Рисунок 10.1 – Класична модель сукупної пропозиції

• сукупна пропозиція залежить від розміру попиту і може коливатися в залежності від його зміни (горизонтальна крива АS); рівень цін, номінальна заробітна плата видаються менш рухомими в порівнянні з обсягом випуску й іншими реальними змінними (рис.10.2).

Рисунок 10.2 – Кейнсіанська модель сукупної пропозиції

Перша модель (класична) пояснює переважно довгострокову поведінку економіки, друга (кейнсіанська) – її динаміку на короткострокових інтервалах.
Короткострокова крива AS – крива АS, яку сучасні послідовники як класичного, так і кейнсіанського напрямку розглядають як величину, що залежить від рівня цін у короткостроковому періоді; відповідно, крива AS має позитивний нахил (рис. 10.3) і її рівняння можна уявити як
Y= Y*+a(Р–Рe),
де Y* – потенційний ВВП; Р – рівень цін фактичний; Рe – очікуваний рівень цін; a – позитивний коефіцієнт.

Рисунок 10.3 – Сукупна пропозиція в короткостроковому періоді
У цьому випадку рівень випуску відхиляється від потенційного, якщо очікуваний рівень цін не збігається з фактичним. Теорію сукупної пропозиції називають іноді теорією помилок, оскільки відхилення фактичного рівня цін від очікуваного пояснюються звичайно помилковими уявленнями робітників і власників фірм. Так, робітники часто сприймають підвищення своєї номінальної заробітної плати, пов'язане з ростом цін, як збільшення реальної зарплати і, відповідно, збільшують пропозицію праці. Власники фірм краще інформовані про фактичне співвідношення росту цін і номінальної заробітної плати. Знаючи, що остання росте повільніше, ніж ціна, а виходить, реальна заробітна плата падає, вони збільшують попит на працю. У результаті, одночасно з ростом рівня цін, росте зайнятість і обсяг випуску. У приведеному вище рівнянні кривої АS фактичний обсяг випуску (Y) може перевищити потенційний (Y*), якщо фактичний рівень цін (Р) виявився більше, ніж припускали робітники (Р*), що і призвело до фактичного зниження реальної заробітної плати. Це продовжується до того моменту, поки робітники починають усвідомлювати хибність своїх припущень про реальну заробітну плату і вимагають такого підвищення номінальної заробітної плати, що компенсувало б ріст цін і зберігало стару реальну заробітну плату.
Помилки з боку фірм пов'язані з тим, що при відсутності чіткої інформації про зміну цін, вони не знають точно, чи виріс загальний рівень цін або змінилися відносні ціни на даний вид продукції. У результаті, вони йдуть на певний компроміс, збільшуючи обсяг випуску, але не в такій мірі, як у випадку, коли їм точно відомо про ріст відносних цін на їхню власну продукцію. Аналогічні помилки припускають і робітники, але тільки в цьому випадку мова йде про загальний ріст номінальної заробітної плати і цін на даний вид праці1. І в тому й в іншому випадку на якийсь час збільшується зайнятість і обсяг випуску, тобто виникає пряма залежність між динамікою цін і рівнем випуску. Це свідчить про порушення в короткостроковому періоді класичної умови абсолютної рухомості номінальних розмірів як механізму очищення ринків. Крива АS уже не може бути вертикальною.
Існують й інші чинники, що обумовлюють відносну жорсткість номінальних розмірів (заробітної плати, цін) у короткому періоді. Серед них – певна тривалість трудових контрактів і договорів про постачання сировини і готової продукції, “ефективна заробітна плата”, східчастий характер зміни цін і заробітної плати й ін. Так, фірми нерідко віддають перевагу підтримувати стабільно високу заробітну плату (“ефективну заробітну плату”) для забезпечення високої продуктивності й інтенсивності праці, для скорочення плинності кваліфікованої робочої сили, тобто для стійкого ефективного функціонування фірми. Така заробітна плата стає достатньо жорсткою і слабко реагує на зміни сукупного попиту.
Однією з причин повільної реакції цін на зміни попиту в короткостроковому періоді (а отже, непридатності класичної вертикальної кривої АS для пояснення цього процесу) є відсутність координації в поведінці фірм. Наприклад, очевидно, що наслідком збільшення грошової маси в остаточному підсумку буде відповідний ріст цін, а випуск і зайнятість збережуться на старому рівні. Але якщо одна фірма відразу ж збільшить свої ціни відповідно до росту пропозиції грошей, вона може потерпіти крах. Якщо усі фірми одночасно підвищать свої ціни тією ж мірою, що збільшилася грошова маса, то економіка вийде на нову рівновагу при тому ж рівні випуску і зайнятості. А тому, що фірми не координують свої дії по збільшенню цін, то кожна буде підвищувати ціни на свою продукцію повільно, в міру того, як зміна пропозиції грошей буде відчуватися (через ріст сукупного попиту) на збільшенні попиту на товари даної фірми. Тому в цілому в економіці ціни будуть рости повільно, а першою реакцією фірм на зміну попиту буде швидше за все, збільшення обсягу пропозиції (обсягу продажів), отже, крива АS буде достатньо пологою.
Аналогічна ситуація буде складатися і при падінні сукупного попиту з тієї лише різницею, що фірми не будуть поспішати першими знизити ціни, побоюючись втратити прибуток.
Східчастий характер зміни цін і заробітної плати пов'язаний також із тим, що фірми проводять коригування цін і заробітної плати в різний час і з різною періодичністю. До того ж, з зазначених вище причин, їхня перша реакція на коливання попиту буде досить стриманою, що в результаті зробить процес коригування цін і заробітної плати досить тривалим.
Нахил кривої сукупної пропозиції залежить від мінливості сукупного попиту і рівня цін. На цей факт звернув увагу Р. Лукас. Базуючись на статистичних даних про зміни цін і обсягів виробництва, він показав, що в країнах із суттєвими коливаннями попиту і цін крива АS достатньо крута: пропозиція майже не реагує на часті коливання цін (див. рис. 10.4).

Рисунок 10.4 – Графік нейтральності AS Рисунок 10.5 – Графік зміни AS при коливанні попиту при зміні попиту і цін
Виробники в таких умовах справедливо бачать у номінальному рості сукупного попиту (і, відповідно, цін) лише інфляційний феномен, що торкається однаковою мірою усіх, на відміну від змін відносних цін і попиту на конкретний вид продукції, і не поспішають нарощувати випуск, змінюючи лише ціни на свою продукцію. І навпаки, у країнах із стабільним сукупним попитом і низькою інфляцією коливання попиту сильніше відбиваються на обсязі реального випуску і значно менше на рівні цін. Отже, крива АS досить полога. У цьому випадку виробники розглядають зміни цін і попиту як коливання в структурі відносних цін і, відповідно, реагують насамперед зміною обсягу виробництва (див. рис. 10.5). Очевидно, що в цій групі країн стимулююча бюджетно-податкова політика (?G, ?T), що збільшує сукупний попит, буде мати набагато більший ефект, ніж у першій групі країн (принаймні в короткому періоді).