Підручників в бібліотеці: 159
Головна сторінка
Художня література
Дитяча література
Електронні книги
Аудіокниги
Рекомендуємо:Більше підручників з економіки на сайті "Бібліотека економіста"




Пошук по сайту








Гроші та кредит - Афанасьєв:Структура і суть грошового ринку. Об'єкти й суб'єкти

Грошовий ринок - частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.
З розвитком міжнародних кредитних і валютних відносин сформувався міжнародний грошовий ринок (найбільшими в світі ринками грошей є Нью-Йоркський, а також – ринки Лондона, Токіо, Парижа).
Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Його основні інститути - банки, облікові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів правлять кошти, залучені банківською системою. Основними позичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення. Слід мати на увазі, що грошовий ринок – важливий об'єкт державного регулювання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту.
Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку - попит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція - форму пропозиції позик, а ціна - форму відсотка на позичені кошти.
Розмір відсотка визначається не величиною вартості, яку несуть у собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю – здатністю надавати позичальнику потрібні блага. Тому розмір відсоткового платежу залежить не лише від розміру позики, а й від терміну її дії.
На грошовому ринку розрізняють кілька видів відсотків: облігаційний, банківський, обліковий, міжбанківський тощо.
Облігаційний відсоток - норма доходу, встановлена за цінними паперами. Він має забезпечити зацікавленість інвесторів у вкладанні грошей у цінні папери. Цей відсоток повинен мати вищу ставку, ніж відсоток за банківськими депозитами, оскільки останні ліквідніші, ніж цінні папери.
Банківський відсоток - узагальнена назва відсотків за операціями банків.
Депозитний відсоток - норма доходу, яку виплачують банки своїм клієнтам за їхніми депозитами.
Позиковий відсоток - норма доходу, яку стягує банк із позичальників за користування позиченими коштами. Ставки позикового відсотка повинні бути вищими за ставки депозитного відсотка, оскільки за рахунок цієї різниці в ставках банки одержують дохід, який називається маржею, і формують свій прибуток.
Облігаційний та депозитний відсотки визначають первинну ціну, яку мають гроші на початковому етапі надходження на грошовий ринок. Їхній рівень визначає дохідність найбільш представницьких фінансових активів - облігацій та депозитів. Тому рівень ставок е найвідчутнішим стимулятором пропозиції грошей на ринку.
Наслідки зміни станки відсотка різні й зачіпають як грошову сферу, так і реальну економіку: виробництво, інвестиційну сферу, сферу обігу тощо.
Перш за все зміни ставки відсотка впливають на попит на грошовому ринку; при зростанні ставки попит знижується, а при зниженні – підвищується. Оскільки пропозиція грошей автоматично не веде до зміни ставки, на ринку порушується рівновага: при підвищенні ставки виникає надлишок грошей, що загрожує інфляцією, а при зниженні ставки - нестача грошей, що загрожує дефляцією.
Дефляція – стан економіки, що характеризується процесами, протилежними тим, які відбуваються в умовах інфляції. Спричиняється вона зменшенням грошової маси шляхом вилучення з обігу частини платіжних засобів.
За цих обставин виникає потреба в державному контролі за рухом відсоткових ставок. Навіть більше, рівень відсотка стає об'єктом державного регулювання, а відсоткова політика Центрального банку країни – важливим інструментом грошово-кредитного регулювання. Тому особливе місце належить ставці облікового відсотка, що встановлюється Центральним банком на основі реального вивчення стану грошового ринку. Вона є своєрідним барометром цього ринку й орієнтиром для визначення відсоткових ставок з усіх інших видів операцій на грошовому ринку.
Обліковий відсоток є нормою доходу, яку Центральний банк стягує із комерційних банків за позики, видані під заставу комерційних векселів.
Використання облікової ставки Центральним банком при видачі позик комерційним банкам, тобто на самому початку надходження грошей в обіг, перетворює її в офіційний норматив ціни грошей, на який орієнтуються всі суб'єкти грошового ринку. Тому рух ринкових ставок з усіх видів відсотка певною мірою повторює рух ставки облікового відсотка, проте повністю з ним не збігається.
Отже, Центральний банк може використовувати ставку відсотка як інструмент вирівнювання циклічних коливань – стримувати їх на стадії зростання і стимулювати на стадії спаду. Відсоток – важливий інструмент банківської політики, банківської конкуренції, водночас важливий фактор консолідації банків у цілісну систему. Без правильного використання цього інструмента неможливо забезпечити ефективне функціонування банківської системи.
Таким чином, відсоткові ставки грошового ринку пов'язані зі ставками інших секторів фінансового ринку, а обліковий відсоток Центрального банку, ставка за казначейськими векселями, міжбанківські ставки за одноденними позиками ("добові гроші") є базисними для всієї системи відсоткових ставок.
Кон'юнктура грошового ринку залежить передусім від таких факторів:
- циклічних змін в економіці;
- темпів інфляції;
- особливостей національної кредитно-грошовоЇ політики.
Грошовий ринок відображає попит на гроші та їхню пропозицію.
Під пропозицією грошей (МS) мається на увазі загальна кількість грошей, що перебувають в обігу; вона складається із агрегатів МІ, М2, МЗ.
Попит на гроші - це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги.
Попит на гроші (МD) формується з таких складових:
- попит на гроші як засоби обігу (діловий, операційний або попит на гроші для здійснення угод);
- попит на гроші як засоби збереження вартості (попит на гроші як активи, попит на запасну вартість, або спекулятивний попит).
Чим вищий рівень прибутку в суспільстві, тим більше укладається угод; чим вищий рівень цін, тим більше необхідно грошей для укладання угод у межах національної економіки. Модель грошового ринку подано на рис. 1



По горизонтальній осі відкладається розмір грошової маси, а по вертикальній – відсоток (ціна грошей). Попит на грошову масу зменшується із збільшенням відсотка. Чим більший відсоток, тим менш розумно зберігати свої кошти у вигляді готівки. Краще мати їх у вигляді засобів, що дають прибуток. Зі зниженням відсоткової ставки попит на грошову масу зростає.
Грошовий ринок слід розглядати як механізм відносин між юридичними особами, які потребують коштів для свого розвитку, з одного боку, і організаціями й громадянами (населенням, домашніми господарствами), які можуть надати такі кошти, – з другого.
Цей ринок поєднує три головні складові: обліковий, міжбанківський і валютний ринки. Усі вони виконують декілька основних функцій, в чому і полягає їхня схожість:
- об’єднання дрібних заощаджень населення, держави, приватного бізнесу, закордонних інвесторів і створення потужних грошових фондів;
трансформація цих коштів у позиковий капітал, що забезпечує зовнішні джерела фінансування підприємств (фірм);
- спрямування частини коштів на міжбанківський ринок, що забезпечує стійкість кредитної системи, а також процес розширеного відтворення через видачу опосередкованих позик за схемами: Центральний банк – комерційний банк; комерційний банк – комерційний банк; комерційний банк – підприємство, населення;
надання позик державним органам для вирішення невідкладних завдань, покриття дефіциту бюджету.
Таким чином, грошовий ринок дає змогу здійснювати накопичення, оборот, розподіл і перерозподіл грошового капіталу між сферами національної економіки. Водночас це – синтез ринків різних засобів платежу. Як переконує досвід країн із розвиненою ринковою економікою, угоди на грошовому ринку опосередковуються, по-перше, кредитними інститутами (комерційними банками або іншими установами), які беруть у борг або надають грошові позики, по-друге - інвестиційними або аналогічними організаціями, які забезпечують випуск і обіг різного роду боргових зобов'язань, що реалізуються за гроші на обліковому ринку.
Отже, грошовий ринок може бути представлений ринком готівки і ринком боргових зобов'язань (облікових або боргових інструментів).




Ще більше підручників

Банківська справа Аналіз банківської діяльності Аналіз банківської діяльності - Парасій-Вергуненко Фінансовий менеджмент банку - ПРИМОСТКА Л. О. Бухгалтерський облік Облік видів економічної діяльності Теорія бухгалтерського обліку - Швець Бухгалтерський облік - Сопко Бухгалтерський внутрішньогосподарський - Сопко Теорія бухгалтерського обліку - Кужельний АУДИТ В АПК Звітність бюджетних установ - ТКАЧЕНКО І. Т. Організація консалтингової діяльності - ВЕРБА В. А. РЕШЕТНЯК Т. І. Бухгалтерський облік у банках україни - КІНДРАЦЬКА Л. М. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах - СВІРКО С. В. Менеджмент, маркетинг Основи менеджменту Інноваційний менеджмент Маркетинг в туризме Маркетинг - Гаркавенко Маркетинг - Федоренко Міжнародний маркетинг - Гоголь Маркетинг - Паленко Менеджмент - Юргутіс Менеджмент - Шегда Управління персоналом фірми - Крамаренко Міжнародна економіка Международные экономические отношения Україна у міжнародних відносинах XX століття Міжнародний ринок грошей і капіталів Міжнародна економіка - Кукурудза Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності Зовнішньоекономічна діяльність підприємств - Багрова Зовнішньоекономічна діяльність підприємства - Дідківський Международные отношения и внешняя политика СССР Міжнародна торгівля - Циганкова Інформаційні системи в міжнародному бізнесі: ГУЖВА В. М., ПОСТЄВОЙ А. Г. Економіка підприємства Антикризове управління підприємством Економіка підприємства - Бойчик Організаційний розвиток підприємства Фінанси підприємств – Славюк Антикризове управління підприємством - Василенко Фінансова діяльність підприємства - Бандурка Портфельне інвестування Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства - МЕЦ В. О. Організація виробництва - ВАСИЛЬКОВ В. Г. Внутрішній економічний механізм підприємства - ГРЕЩАК М. Г. та ін. Економіка праці Економіка праці - Завіновська Г.Т. Основи охорони праці Охорона праці Основи економічної праці - Богиня СТАТИСТИКА ПРАЦІ Основи охорони праці - КЕРБ Л. П. Державна служба - ОБОЛЕНСЬКИЙ О. Ю. Макроекономіка Макроекономіка Макроекономіка - Базілінська Cистема макроекономічного рахівництва -ТІТЬОНКО О. М. Митна справа Митна справа в Україні Мікроекономіка Конкурентоспроможність підприємства Мікроекономічна теорія виробництва і витрат - ЗАДОРОЖНА Н. В. Гроші та кредит Грошово-кредитні системи -Лисенков Портфельне інвестування - А. А. ПЕРЕСАДА, О. Г. ШЕВЧЕНКО, Ю. М. КОВАЛЕНКО, С. В. УРВАНЦЕВА. Планування Бізнес-планування - Кучеренко Планування на аграрному підприємстві - НЕЛЕП В. М. Податкова система Податкова система та шляхи її реформування - Данилов Податковий менеджмент - ТИМЧЕНКО О. М. Економіка країни (національна економіка) Методологія соціально-економічного пізнання Монетаризм - теорія та практика Політична економія - Кукурудза Основи економічних знань - Мочерний Сучасні економічні системи - Мочерний Основи економічної теорії - Чухно Економічна теорія - Воробйова Основи економічної теорії - Рибалкін Система економічних законів і категорій - БЄЛЯЄВ О. О., ДИБА М. І., КИРИЛЕНКО В. І., КОМЯКОВ О. М. Аналіз національної економіки - ПУХТАЄВИЧ Г. О. Страхування Страхова справа - Базилевич Регулювання економіки Державне управління в Україні Державне регулювання економіки - Дідківська Державне регулювання зайнятості - ВАСИЛЬЧЕНКО В. С. Правові основи державного управління економікою України - Ю.І. Крегул Туризм Організація туристичної діяльності в Україні Менеджмент туризму Фінанси Теорія фінансів - Василик Фондовий ринок - МОЗГОВИЙ О. М. Ринок цінних паперів - О. Г. МЕНДРУЛ, І. А. ШЕВЧУК. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах - РОГАЧ І. Ф., СЕНДЗЮК М. А., АНТОНЮК В. А. Історія економічних вчень Історія економічних учень - Базилевич Економічна історія - Н. О. ТИМОЧКО, О. А. ПУЧКО, Л. М. РУДОМЬОТКІНА ТА ІН. Історія економічних учень - Л. Я. КОРНІЙЧУК, Н. О. ТАТАРЕНКО, А. М. ПОРУЧНИК Історія економіки та економічних учень - П. В. ПРОСКУРІН Економіка Аналіз національної економіки - Пухтаевич Сучасна економіка - Єщенко Соціальна економіка - Єременко Управління проектами Управління проектами - Тарасюк Управління проектами - БАТЕНКО Л. П., ЗАГОРОДНІХ О. А., ЛІЩИНСЬКА В. В. Розміщення продуктивних сил Розміщення продуктивних сил України - Качан Статистика Інформаційні системи і технології в статистиці - ГОДУН В. М., ОРЛЕНКО Н. С., СЕНДЗЮК М. А.






Статитстика:
Корисні посилання: bork mw iiei 5523
© 2005-2008.
З питань реклами icq 414209000