Економічна наука вивчає різноманітні аспекти поняття органі-зації:
організація як економічне поняття підприємства у загальному значенні цього слова;
організаційні відносини;
організаційна структура;
організаційні форми тощо.
У контексті цього розділу йдеться про форми організації госпо-дарювання на мікроекономічному рівні. Тут філософське співвід-ношення понять форми та змісту набуває такого вигляду:
зміст - господарська діяльність на мікроекономічному рівні;
форма - організація господарської діяльності на мікроеконо-мічному рівні.
Зміст господарської діяльності обумовлюється об'єктом господа-рювання, власністю, галуззю чи сферою, технологією, технікою, територіальним розміщенням тощо.
Форма організації господарської діяльності обумовлена її зміс-том і формує (чи начебто будує) найзручніше "помешкання" для життєвого циклу та індивідуального відтворення підприємства - поділ праці, її оплата та стимулювання, матеріальне, технічне, фі-нансове, інформаційне забезпечення, маркетинг, планування, ме-неджмент тощо, тобто зміст дає уявлення про те, що може вироб-ляти підприємство, а форма - як організовується діяльність під-приємства.
У ринковій системі існують різні форми організації господарю-вання на рівні мікроекономіки і відповідно функціонують різні ор-ганізаційні види господарюючих суб'єктів:
фізичні особи - окрема людина чи сім'я;
юридичні особи - підприємства.
Господарським суб'єктом є також держава, проте це питання виходить за межі об'єкта вивчення понять економічної науки у цьому розділі підручника (детально про це можна дізнатись у розд. 36).
Відповідно до чинного законодавства в Україні існують такі ор-ганізаційні форми підприємств, види їх:
індивідуальне підприємство, що грунтується на особистій влас-ності фізичної особи та виключно на її праці;
сімейне підприємство, засноване на власності та праці членів однієї сім'ї, котрі живуть разом;
приватне підприємство, засноване власниками майна з правом використовувати працю найманих робітників;
колективне підприємство, засноване на власності трудового ко-лективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;
державне комунальне підприємство, засноване на власності ад-міністративно-територіальних одиниць;
державне підприємство, засноване на загальнодержавній, ка-зенній власності;
спільне підприємство, засноване на основі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності). Відповідно до законо-давства України такими власниками можуть бути юридичні особи, громадяни України та інших держав.
Різноманітність організаційних форм підприємств обумовлює можливість розгалуження різних форм господарювання, тобто форм організації діяльності суб'єктів ринкової економіки.
Різноманітність форм господарювання забезпечує можливість, спираючись на загальні закономірності розвитку економіки, фор-мувати найбільш сприятливу, оптимальну систему управління під-приємством, досконалу організаційну структуру підприємства та виробництва тощо.